КУПОЛ. Культура і Політика. КУПОЛ. Культура і Політика.
 НОВИНИ   ВИБОРИ   СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ   ІНТЕРВ'Ю   ДАЙДЖЕСТ   ГОЛОСУВАННЯ   ПРО НАС  
КуПол по-старому вперед! версія для друку вперед! в закладки! вперед!
 

НОВИНИ

Політичні наслідки застосування пропорційної виборчої системи під час виборів до парламенту у березні 2006 р.
21.10.2005

By: Анатолій Романюк, Центр політичних досліджень

Парламентські вибори 2006 р. мають знаменувати собою якісно новий етап політичного розвитку з яким пов’язують далекосяжні надії основні політичні актори. Головними політичними наслідками від запровадження пропорційної виборчої системи в сукупності із засадою формування парламентською більшістю уряду вважаються: • усталення політичної структуризації суспільства, коли певні суспільні верстви населення будуть переважно орієнтуватися на певну/певні політичні партії; • зростання ролі та значення політичних партій в суспільстві, оскільки формування політичної еліти буде лімітуватися приналежністю до тієї або іншої політичної партії; • посилення політичної відповідальності партій перед громадянами за передвиборні програмні декларації; • впорядкування цілої партійної системи України за рахунок «природного відмирання» слабших партій, що дозволить перейти від атомізованого характеру партійної системи України до багатопартійності реальних партій, можливо навіть і двопартійності.



Світлина: ЗІК

Прийняття пропорційного виборчого законодавства під час гострої політичної кризи, що виникла під час президентської виборчої кампанії кінця 2004 р., відбулося у формі широкомасштабного політичного компромісу, який був оформлений у Закон «Про внесення змін до Конституції України»  № 2222-15 від 8 грудня 2004 р. Протягом значного періоду часу цілий ряд політичних партій активно домагалися запровадження пропорційної системи виборів в Україні надаючи різноманітні системи аргументації. Одним з детермінуючих положень була теза про те, що мажоритарна система є залишком радянської системи, що вибори в одномандатних округах сприяють корупції виборців, особливо з боку найбільш заможних кандидатів і, що, в цілому, пропорційні вибори є більш демократичними. Слід зазначити, що дійсно в більшості країн, що утворилися після падіння «Берлінського муру» : Болгарії, Латвії, Естонії, Польщі, Румунії, Словенії,  Словаччині, Хорватії та Чехії запроваджені пропорційні виборчі системи. В той же час в Литві, Німеччині  та Угорщині функціонує змішана виборча система. Ми  виділяємо цей перелік країн свідомо, оскільки щодо цих країн існує міжнародний консенсус в трактуванні їх як демократичних країн. Що підтверджує тезу про те, що апріорі основні виборчі системи – мажоритарна, пропорційна і змішана не можуть трактуватися як більш, або менш демократичні. Всі вони є механізмом, процедурою формування влади громадянами. Беззаперечним також є те, що в країнах де існує обмежений плюралізм, або є сильними авторитарні тенденції, влада не поспішає запроваджувати пропорційну виборчу систему, надаючи перевагу мажоритарній, або змішаній виборчій системі. Але в даному разі ми маємо говорити про відповідність виборчої кампанії критеріям демократичності виборів, незалежно від того, якою є виборча система.
   Оцінка політичних наслідків застосування пропорційної виборчої системи в Україні, на наш погляд, передбачає виділення двох основних площин в межах яких буде здійснюватись, або може здійснюватись така оцінка. Перша площина стосується організації та проведення виборів. Друга – організації роботи парламенту та формування у парламенті уряду.
   Що стосується організації та самих виборів. Перш за все, більшість дослідників звертають увагу на проблеми партійних списків. Запровадження системи закритих списків було здійснено свідомо всіма без виключення політичними партіями, як тими, що трактують себе представниками «демократичних сил», так і тими, які вони ж розглядають як не демократичні. На наш погляд, цей вибір зумовлений егоїзмом політичних лідерів та діючих депутатів Верховної Ради. Єдиний позитив який ми можемо виділити, щодо «закритих» списків полягає у спрощеному способі формування списків. Мається на увазі, що формування партійного списку відбудеться на з’їзді, коли лідер партії/блоку, або керівництво будуть мати можливість контролювати процес його формування і затвердження.  
   Відповідно, відпаде складна робота з регіональними партійними організаціями, яка б була неминучою у разі допущення формування регіональних списків, або запровадження преференційних систем. За затвердженої Законом системи для партійного керівництва простіше буде включати в партійний список діючих депутатів парламенту, партійних функціонерів, необхідних для партії людей, які можуть надати фінансову допомогу та інші ресурси під час виборчої кампанії. Це призведе: по- перше, до закостеніння партійної еліти, коли зміни в персональному складі будуть мінімальними і попадання нових людей буде досить жорстко контрольоване і буде відбуватися не на підставі якісних критеріїв (засади раціональності еліти за М.Вебером), а власне на підставі суб’єктивних критеріїв. По-друге, це буде вести і до закритості політичної еліти країни, оскільки основну частину останньої складають власне представники/вихідці з партійних еліт і попадання в політичну еліту буде регламентуватися включенням у партійні списки під час виборів. Слід наголосити, що умовою поступального розвитку будь якої країни виступає забезпечення процесу циркуляції політичної еліти, постійного поповнення її кращими. По-третє, закриті партійні списки будуть сприяти посиленню в партійних структурах ролі та значення партійного керівництва, зокрема лідерів партій. Власне вони будуть визначати кого включати, або не включати до списків, кому надати перевагу/вищий пріоритет.  Якщо ми до цього додамо, що в їхніх руках будуть концентруватися фінанси, які будуть спрямованими на вибори і фінанси, які отримають партії, які пройшли до парламенту в якості компенсації від держави після виборів. То в партіях відбудеться суттєве зростання ролі лідерів та центрального керівництва. Внаслідок вищого рівня організованості і одночасної сепарованості регіональних/обласних організацій в політичних партіях буде абсолютна домінація професійного партійного керівництва, що буде мати своїм наслідком обмеження внутрішньопартійної демократії і олігархізацію партій у контексті Р.Міхельса. По-четверте, включення до партійних списків «грошовитих» кандидатів, або тих, хто здійснює компенсацію за своє місце в прохідній частині списку, буде сприяти подальшій тінізації всієї партійної діяльності. Додамо до цього, що всі моніторинги попередніх виборчих кампаній свідчать, що частка тіньового фінансування партій під час виборів в Україні складає не менше 95 %. Закриті списки не будуть сприяти жодним разом подоланню цього явища, навпаки будуть його консервувати. Більше того тіньове фінансування породжує проблему існування в партії, а відповідно у владі прихованих центрів могутності. Різновидом цього виступає сьогоднішнє оточення, його вплив на процеси прийняття рішень.
   Окремо слід зупинитися на ідеї/прагненні формування в Україні двопартійної системи, як нібито найбільш оптимальної. В руслі цієї ідеї, на наш погляд, знаходиться і прагнення сформувати мегаблок. Під час президентських виборів виборчий блок «Наша Україна» В.Ющенка за всіма ознаками відносився до утворення рухівського типу. Для таких утворень властивими є об’єднання різнорідних політичних сил заради найбільш загальної, спільної мети. Власне це ми і мали. В одному блоці були соціалісти і представники КУНу, УНА-УНСО. Але вони були об’єднані ідеями протистояння режиму Л.Кучми – В.Януковича. Після досягнення цієї мети подальше існування такої структури стає не реальним. В першу чергу внаслідок відмінності інтересів, по-друге, внаслідок амбіцій лідерів, по-третє, внаслідок відсутності потужного ворога і т.д. дієвість цього правила ми бачимо протягом цього року. Тому виникає питання що краще мегаблок, чи сукупність окремих партій. Первинним виступає плюралізм суспільних інтересів, цій засаді буде відповідати окремішність політичних партій. Спроба створення мегаблоку в цьому контексті виглядає виборчою технологією. На наш погляд цьому сприяє і норма виборчого законодавства, яка не передбачає різниці у виборчому порозі між самостійною партією і партійним блоком. Для довідки : в Польщі з 1993 р. діє норма згідно якої виборчий бар’єр для партій складає 5 %, а для блоків – 8 %; в Чехії він складає для партії – 5 %, для об’єднання двох партій – 10 %, для трьох партій – 15 %, для чотирьох партій – 20 %.  Щодо формування двопартійності, то за умов пропорційної виборчої системи вона може виникнути лише штучним шляхом, природно їй буде відповідати багатопартійність.
   Друга площина стосується питань формування керівних органів законодавчої та виконавчої влади після завершення виборів. Слід наголосити, що Конституційний суд України у своєму рішенні, оголошеному 12 жовтня 2005 р. підкреслив, що політична реформа має увійти в силу з 1 січня 2006 р. Сьогодні не підлягає сумніву теза про те, що наступний уряд в Україні буде коаліційним. За таких умов ми вже сьогодні маємо подивитися хоча би на найбільш загальні засади формування коаліційного уряду. В європейських країнах, де переважають коаліційні уряди, діють конституційні, нормативні акти, а також традиції, які регламентують цей процес. В Україні на сьогодні не прийняті закони про Президента, уряд, опозицію. Звідси виникає питання – за яким принципом глава держави у квітні 2006 р. буде визначати лідера політичної партії якому має доручити формування уряду ? У Європі на це питання є однозначна відповідь – першим має право лідер партії яка отримала відносну більшість під час парламентських виборів. І лише, якщо він не зможе сформувати більшість, то тоді це право надається другій за результатом політичній партії. За умов незначного розриву між основними конкурентами легко спрогнозувати хто буде формувати урядову більшість в Україні. Аргументи чому власне ця, а не інші партії отримають це право будуть наведені, хоча ми можемо їх навести також вже сьогодні. Але, наскільки це нас просуне на шляху до Європи?  
   Друге проблемне питання. Домовленості між потенційними учасниками коаліцій в європейських країнах ведуться переважно стосовно передвиборчих програм, які отримали відповідну підтримку виборців. Весь попередній виборчий досвід України свідчить, що програми для всіх наших партій і партійних блоків були фактично штучним документом, який більше готувався для ЦВК, ніж для виборців. Сьогодні, за півроку до виборів, дискусії ведуться щодо складу блоків, перших п’ятірок і ще не було жодної щодо програм. Ми передбачаємо, що формування коаліційного уряду буде відбуватися у форматі між персональних домовленостей, а не стосовно програмних зобов’язань підтриманих виборцями. Тобто, домовленості будуть не прозорими для громадськості. Третьою позицією є питання про рівні довіри до зобов’язань потенційних партнерів коаліційних урядів. Надзвичайно показовою була ситуація із виконанням угоди між В.Ющенко і Ю.Тимошенко перед виборами про призначення прем’єр-міністра, коли досить багато лунало заяв про недоцільність дотримання попередніх домовленостей. Відсутність довіри між потенційними партнерами не буде сприяти швидкому формуванню уряду і його діяльності.
   Ці та інші питання, які ми можемо поставити щодо можливих політичних наслідків застосування пропорційного виборчого законодавства дозволяють нам зробити висновок, що майбутні вибори не пришвидшать суттєвим чином процес демократизації України. Для подолання авторитарних явищ і формування консолідованої демократії буде необхідно приймати новий виборчий закон, який буде відповідати прийнятим у більшості європейських країн нормам і приймати його не під чергові вибори,  в якості постійного, за яким мають бути проведені вибори два рази як мінімум.



Назад до списку

15:22 (23.01.2023)
У ГУР розповіли, чого чекають у лютому-березні і як змінюється тактика РФ

()
Під колесами дизель-поїзда сполученням «Львів - Ківерці» загинув 28-річний хлопець

()
У Львові за кермом спімали п'яного прокурора

()
Поліцейські знайшли водія, що на смерть збив 19-річну дівчину на трасі Львів-Шегині

no news in this list.

no news in this list.

Продається домен
правда.укр

Ідеально підходить для новинного сайта, чи інтернет-газети.
Вартість домена - 2500 USD

Контактна інформація
cu_pol@yahoo.com

no news in this list.

no news in this list.

no news in this list.

no news in this list.

no news in this list.

Блок статей, Каталог статтей

no news in this list.

Центр політичних досліджень. Суспільно-гуманітарний консорціум «Ґенеза».
© 2004. КуПол (Культура і Політика). Всі права застережено.
© 2004. Розробка WebКузня