КУПОЛ. Культура і Політика. КУПОЛ. Культура і Політика.
 НОВИНИ   ВИБОРИ   СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ   ІНТЕРВ'Ю   ДАЙДЖЕСТ   ГОЛОСУВАННЯ   ПРО НАС  
КуПол по-старому вперед! версія для друку вперед! в закладки! вперед!
 

НОВИНИ

Західна Україна на порозі виборів: думки експертів
23.03.2006

26 березня усе завершиться. Інтрига та паніка, істерика та самовпевненість, надії та сподівання стануть лишень черговою сторінкою української політичної історії. Політичне життя в Україні, ми впевнені, налагодиться.   Яким воно стане? Про це Західна інформаційна корпорація розпитала у знаних експертів, політологів, науковців Західної України, запропонувавши їм відповісти на 7 простих запитань, котрі ми подаємо нижче. Відповіді на них дадуть усім нам можливість зіставити очікування політиків та виборців з тими результатами політичних перегонів, про які ми дізнаємося 27 березня.



1. Спрогнозуйте, хто здобуде перемогу на виборах міського голови вашого обласного центру?

2. Хто з політичних партій та блоків здолає 3-відсотковий бар’єр до міської ради? Чи зможе якась політична сила самостійно сформувати більшість у міськраді? Якщо ні, то про які можливі коаліції може йти мова?

3. Якими будуть відносини нової міської ради та ймовірного мера?

4. Чи будуть у новій міській раді партії чи блоки, що перебуватимуть в опозиції до мера та міськрадівської більшості?

5. Хто з політичних партій та блоків здолає 3-відсотковий бар’єр до обласної ради? Чи зможе якась політична сила самостійно сформувати більшість в облраді? Якщо ні, то про які можливі коаліції може йти мова?

6. Чи будуть у новій обласній раді партії чи блоки, що перебуватимуть в опозиції до голови облради та облрадівської більшості?

7. Хто з політичних партій та блоків у вашій області здолає 3-відсотковий бар’єр до Верховної Ради?

Львівщина

Львівська область – 1 959 512 виборців. Львів – 584 000 виборців.

Львівська обласна рада – 120 депутатів, Львівська міська рада – 90 депутатів.

Анатолій Романюк, політолог, директор Центру політичних досліджень Львівського національного університету ім. І.Франка.

1. Визначатиметься з-поміж двох кандидатів: Василя Куйбіди та Андрія Садового. Це не таємниця. Соцопитування КВУ показують, що лідирує Садовий, «Соціоінформ» надає перевагу Куйбіді. Їх рейтинг приблизно рівний. Російські аналітичні служби свідчать, що 20% виборців визначаються в останній тиждень перед голосуванням. Куди схиляться цих двадцять відсотків, той і переможе. Я завше наводжу приклад останніх парламентських виборів у Польщі: на початку останнього тижня «Право і справедливість» відставала на 2% від «Громадянської платформи», а в неділю «Право і справедливість» випередила «Громадянську платформу» на 3%. 5% за один тиждень – дуже багато. Але це свідчить про те, що цих 20% чекають, яким буде останнє повідомлення. Який кандидат щось придумає в останній тиждень, той і може розраховувати на перемогу.

2. До Львівської міської ради потраплять «Наша Україна», БЮТ і, мабуть, «ПОРА». Під питанням стоять УНБ Костенка і Плюща, СПУ, Блок Литвина, ПРП, Партія регіонів.

«Наша Україна» буде переможцем. Питання лише в тому, чи набере вона 50%. Проблема полягає у тому, чи пройдуть до міської ради УНБ Костенка і Плюща, ПРП, Партія регіонів, Блок Литвина та СПУ. Тоді «Наша Україна» самостійно не сформує більшість. Якщо «Наша Україна» все-таки набере більше, ніж 50% голосів виборців, то сформує більшість у раді. Формування коаліції залежатиме не лише від кількості голосів. Важливим буде формат коаліції у Верховній Раді. Якщо, скажімо, коаліція у парламенті не включатиме БЮТ, то і в міській раді «Наша Україна» не буде з БЮТ. Це буде надзвичайно важко.

3. Думаю, що на стосунки нового міського голови та ради накладеться відбиток дострокової відставки Любомира Буняка. Депутати уже раз спробували відправити у відставку міського голову і їм це вдалося. Про цей чинник будуть пам’ятати усі. І міський голова робитиме висновки з цієї історії. Вибори відбуваються за партійними списками, тому головну роль відіграватимуть лідери політичних партій. Думаю, що ці лідери й надалі принципово впливатимуть. Проблема стосунків міського голови і депутатського корпусу матиме дещо інший контекст, ніж цього скликання.

4. Пропорційна виборча система передбачає формування опозиції з тих, хто не сформував коаліцію. Так станеться і у міській раді. Перехід до засад партійної боротьби передбачає, що партія, яка не потрапила до влади, матиме непоганий шанс на наступних виборах, якщо буде активно працювати у міжвиборчий період. Саме це зумовлюватиме, що найбільша партія, яка не увійде до коаліції, змушена буде формувати опозицію.

5. До Львівської обласної ради потраплять «Наша Україна», БЮТ. Мали би пройти УНБ Костенка і Плюща, ВО «Свобода» і «ПОРА». Під сумнівом – Партія регіонів, блок Литвина, СПУ.

«Наша Україна» має реальні шанси набрати понад половину голосів і сформувати більшість в обласній раді. Якщо так не станеться, то формат коаліції знову ж таки залежатиме від Києва.

6. У Львівській обласній раді ситуація буде дещо іншою, ніж у міській. Там позначиться конфлікт між Петром Олійником та НРУ. Оскільки Олійник йде в обласну раду, а конфлікт між ним і НРУ є дуже жорстким, тому триватиме внутрішньокоаліаційна боротьба при формуванні керівних органів та під час визначення позицій щодо цілої низки питань.

7. На виборах до Верховної Ради України на Львівщині «Наша Україна» набере найбільше. Далі – БЮТ, ПРП-Пора. 3% мали би пройти Партія регіонів, Блок Литвина, СПУ, а також УНБ Костенка і Плюща. ВО «Свобода» на межі. Хоча вибори – складна річ і є завжди 20%, котрі ще вагаються.

Закарпаття

Закарпатська область – 927 322 виборці. Ужгород – 95 445 виборців.

Закарпатська обласна рада – 90 депутатів, Ужгородська міська рада — 50 депутатів.

Сергій Федака, політичний оглядач, доктор історичних наук, професор.

1. Сергій Ратушняк. Прогноз базується на стабільно високому рейтингу цього харизматичного політика-радикала у значної частини ужгородського електорату. Він уже тричі поспіль вигравав вибори мера. Його електорат стабільний, хоча і дуже важко окреслюється якимись соціальними чи етнополітичними характеристиками. Серед його прихильників і люмпен, і бізнесмени, і невелика частина інтелігенції. Цих виборців швидше єднають якісь суто індивідуально-психологічні особливості – бажання мати над собою крутого хлопа. Імідж Ратушняка активно створює патронована ним масова преса, в якій він сам активно виступає. На нього грає і традиційне протистояння між двома найбільшими містами області – Ужгородом і Мукачевим. Зараз в області домінує мукачівська команда політиків на чолі з В.Балогою, а С.Ратушняк позиціонував себе як затятий і непримиренний її опонент. Свого часу С.Ратушняк сильно приклався до політичного знищення тодішнього губернатора С.Устича, потім запекло воював проти СДПУ(О) і врешті-решт у союзі з мукачівцями здобув перемогу над нею, тепер він узявся за колишніх союзників, а нині – конкурентів у бізнесі і політиці. Схоже, що симпатії багатьох ужгородців у цьому протистоянні через багато раціональних та ірраціональних моментів на боці саме С.Ратушняка. Тому команда В.Балоги навіть не спробувала не те, що висунути, а навіть відкрито підтримати хоч якогось конкурента С.Ратушняку.

2. БЮТ, «Наша Україна», блок Литвина, Партія регіонів, соціалісти, комуністи, близькі до проходження так звані блоки І.Погорєлова, П.Чучки і другого проратушняківського блоку «Рідне місто моє». Не зовсім втрачені для міськради НДП і ліберали. Однопартійної більшості у міськраді не буде. Це буде калейдоскоп, що постійно крутиться, змінюючи орнамент.

3. Стосунки С.Ратушняка з міськрадою будуть конфліктними – з феєрверками й ескападами. Обласний драмтеатр переміститься з одного берега Ужа на інший – у міськраду.

4. З часом такими стане більшість фракцій.

5. Шість загальнонаціональних лідерів і дві угорські партії. В облраді буде створено широку коаліцію – значно ширшу, ніж у Верховній. Основу складуть НСНУ, соціалісти і угорська партія КМКС. В опозиції буде блок Литвина – Ратушняка. Позиція БЮТ в облраді залежатиме від шансів Ю.Тимошенко на прем’єрство. Місцеві ж регіонали і Демократична партія угорців І.Гайдоша спробують розіграти «золоту акцію», але швидше за все зрештою приєднаються до помаранчево-рожевої більшості.

6. Фракція Литвина-Ратушняка вдихне в облраду «дух, що тіло рве до бою». Ситуативно до неї можуть приєднуватися інші фракції. Більшість не буде стабільною.

7. Результати парламентських виборів на Закарпатті традиційно відповідають усередненим по Україні, але цього разу з невеликою вестернізацією. «Наша Україна», БЮТ, регіони і литвинівці, соціалісти. Комуністи і «нетаківці» мають в області більш-менш імовірний шанс здолати прохідний бар’єр. Менш імовірним видається подолання в області 3%-го бар’єру ПРП-Порою, а, можливо, й блоком Костенка – Плюща, але по всій Україні ці два сателіти-конкуренти НСНУ не наберуть необхідної підтримки.

Волинь

Волинська область – 797 307 виборців. Луцьк – 168 121 виборець.

Волинська обласна рада – 80 депутатів, Луцька міська рада – 45 депутатів.

Олег Потурай, директор Волинського центру політичних досліджень.

1. У ці останні передвиборчі дні «помаранчеві» опоненти за допомогою суду намагаються зняти луцького міського голову Антона Кривицького з виборчих перегонів. Справа не стільки в порушеннях виборчого законодавства, скільки в тому, що А.Кривицький для помаранчевої влади чужий. Він декілька років очолював обласну організацію СДПУ(О), і навіть після того, як його зі скандалом звільнили з цієї партійної посади, він не раз публічно позиціонував себе переконаним соціал-демократом. У нього залишається найвищий рейтинг з усіх кандидатів на посаду мера Луцька. Основна причина цього в тому, що Луцьк під керівництвом А.Кривицького не знає жодних комунальних проблем, характерних для інших міст України. Друга причина – відсутність серед кандидатів яскравих особистостей або ж, принаймні, досвідчених управлінців-господарників.

Єдиним кандидатом, який міг по-справжньому посперечатися з А.Кривицьким за посаду мера Луцька, був перший заступник голови Волинської ОДА Богдан Шиба. Однак зняття його з реєстрації, а потім поновлення у статусі кандидата забрали у Шиби надто багато зусиль.

Якщо ж опонентам все-таки вдасться відсторонити А.Кривицького від виборів, луцьким головою, скоріше за все, стане його перший заступник Святослав Кравчук, який також балотується на цю посаду. При сприятливому збігу обставин певні шанси перемогти має висуванець від Блоку Юлії Тимошенко Володимир Литвинюк.

2-4. У Луцьку політичні розклади дуже складні, тому результати виборів до міської ради можна передбачити хіба що дуже приблизно. Фаворитом тут буде, очевидно, БЮТ. Він може взяти близько третини мандатів. Далі по спадаючій розмістяться: «Наша Україна», Народний блок Костенка і Плюща, Пора–ПРП, СПУ, Блок Литвина. Здолати прохідний бар’єр мають шанси також ВО «Свобода», Блок Ігоря Гузя «Національний альянс», УРП «Собор», КПУ. Щоправда, остання – від великим сумнівом. Більшості не утворить жодна політична сила, але практично всі вони, за винятком Блоку Литвина, соціалістів та комуністів, утворять «помаранчеву» коаліцію, яка буде не просто відверто опозиційною, а й значною мірою ворожою до А.Кривицького, якщо він залишиться на посаді мера. Причому з-поміж міськрадівських фракцій він не матиме ані одної, на яку міг би обіпертися. В опозиції до більшості можуть бути хіба комуністи, якщо їм випаде щастя пройти.

5-6. До Волинської обласної ради мають шанс пройти БЮТ, «Наша Україна», Пора–ПРП, блок Литвина, Блок Костенка і Плюща, СПУ, блок Бориса Клімчука.

Певну ймовірність «протиснутися» до обласної ради мають також ВО «Свобода», УРП «Собор», Конгрес українських націоналістів, НДП та Партія регіонів. Більшість складуть «помаранчеві» сили, об’єднані в коаліцію. Самотужки зробити це не зможе жодна сила. Коаліція передбачається досить однорідна. З неї випадають лише Партія регіонів і, можливо, НДП – якщо ці партії взагалі пройдуть.

Нинішній голова облради Василь Дмитрук втратить свою посаду, оскільки він іде від блоку Литвина, позиції якого в області доволі слабкі. Новим головою облради може стати нинішній голова Волинської ОДА Володимир Бондар. За умови, якщо йому вдасться домовитися з фракцією БЮТ, а ймовірність цього досить висока. Опозицію він матиме в раді дуже слабку.

7. До Верховної Ради у Волинській області 3% бар’єр здолають Блок Юлії Тимошенко, «Наша Україна», Народний блок Литвина, Пора–ПРП, Соціалістична партія України, Партія регіонів, Блок Костенка і Плюща.

Окрім згаданих сил, тривідсотковий бар’єр при сприятливому збігу обставин зможуть подолати ще 2-3 партії чи блоки, однак вони не вплинуть на загальну картину результатів, що однозначно матимуть «помаранчеве» забарвлення.

Буковина

Чернівецька область – 694 000 виборців. Чернівці – 181 200 виборців.

Чернівецька обласна рада – 104 депутати, Чернівецька міська рада – 60 депутатів.

Ігор Буркут, політолог, кандидат історичних наук, доцент кафедри політології Чернівецького національного університету ім. Ю.Федьковича.

1. Нинішній мер Микола Федорук. Серед кандидатів на цю посаду він не має гідного суперника.

2. 3-відсотковий бар’єр до міської ради здолають «Наша Україна», БЮТ, СПУ, ПР, «Не ТАК!», блок Литвина, КПУ. Більшість у міській раді можлива лише коаліційна. Варіанти коаліцій: 1) НСНУ, БЮТ, СПУ, можливо, блок Литвина. 2) ПР, «Не ТАК!», можливо, Блок Литвина і КПУ.

3. Відносини мера і міськради базуватимуться на співпраці.

4. Опозиційні до мера і міськрадівської більшості партії та блоки у міськраді будуть.

5. Окрім тих, що пройдуть до міськради, можливо, до обласної ради пройде блок Пора–ПРП , хоча це малоймовірно. Коаліції такі ж, як у міськраді.

6. Такі партії і блоки будуть обов’язково.

7. 3-відсотковий бар’єр до Верховної Ради здолають БЮТ, «Наша Україна», СПУ, ПР, КПУ, можливо, блок Литвина і « Не ТАК!».

Олександр Мостіпака, політолог, голова Чернівецької облорганізації КВУ, співголова Буковинського центру виборчих технологій, керівник відділу політики та інформації газети «Молодий буковинець».

1. На виборах міського голови Чернівців переможе чинний мер Микола Федорук через відсутність «розкручених» конкурентів: не до кінця зрозуміле, з точки зору суспільної моралі, минуле кандидата від НСНУ Валерія Чинуша, певні суперечності щодо його підтримки у середовищі НСНУ; запізнілий початок та певні технологічні слабкості у веденні виборчої кампанії кандидата на посаду міського голови від Народного блоку Литвина, екс-губернатора Теофіла Бауера та ставка на одну з найслабших за рейтингом прохідних політичних сил.

Підтримка чинного міського голови з боку БЮТ, відсутність свого кандидата в Партії регіонів та можливе зняття з виборчих перегонів кандидата від Блоку «Не ТАК!», популярного в середовищі протестного, але непомаранчевого електорату Василя Забродського.

2. До Чернівецької міської ради подолають 3% бар’єр БЮТ, «Наша Україна», Партія регіонів, Блок «Не ТАК!», СПУ, Народний блок Литвина, КПУ, можливо, Пора–ПРП. Самостійно більшість не вдасться створити нікому. Варіанти коаліцій залежать від поведінки фракції НСНУ. Якщо вона змириться з поразкою свого кандидата і заявить, що стосунки із законно обраним міським головою будуватиме з «чистого» листка і задекларує, що це робиться заради вирішення проблем міста, то можлива широкоформатна коаліція НСНУ – БЮТ — Партія регіонів – СПУ — Народний блок Литвина, а в окремих питаннях приєднання до неї і блоку «Не ТАК!». В іншому випадку ця коаліція діятиме без НСНУ. При високому результаті БЮТ можлива й так звана «мала» коаліція – БЮТ — Народний блок Литвина – СПУ - при проходженні до міськради й Пора–ПРП.

3. Певні проблеми у відносинах новообраної міської ради та міського голови виникатимуть на перших етапах. Можливі звинувачення у фальсифікаціях виборів, зраді союзників, спроби ставити питання про недовіру міському голові. В подальшому усі ці проблеми зникнуть. Тут ситуація залежатиме від того результату, який матиме на виборах до міської ради НСНУ. Якщо фракція нараховуватиме понад 15 депутатів, то будуть спроби залучитися підтримкою інших депутатів (адже на місцевих виборах імперативний мандат не діє). Якщо фракція нараховуватиме 11-13 депутатів, то такі спроби не матимуть успіху, і НСНУ змушена буде шукати компромісу з іншими силами та міським головою.

4. Опозиція у міській раді до більшості та мера матиме ситуативний характер, не буде стабільною і її у різний час можуть самостійно представляти діаметрально протилежні політичні сили – НСНУ, Блок «Не ТАК!», КПУ.

5. До Чернівецької обласної ради подолають 3% бар’єр «Наша Україна», БЮТ (розрив між ними буде незначний, а переможцем може бути як одна, так і інша сила), Партія регіонів, СПУ, Народний блок Литвина, Блок «Не ТАК!», КПУ, можливо, Пора–ПРП. Самостійно сформувати більшість не вдасться нікому. Коаліційних варіантів можливо декілька: НСНУ — Партія регіонів – СПУ — Пора; БЮТ – СПУ – Пора–ПРП — блок «Не ТАК!»; НСНУ – БЮТ – Пора — СПУ; Народний блок Литвина — Партія регіонів – КПУ — частина перебіжчиків з НСНУ, БЮТ. Усі коаліції будуть ситуативними і діятимуть лише при затвердженні керівництва ради і розподілі комісій. Далі рада стане таким же аморфним середовищем, як і була. Ситуація реально почне змінюватися при перегляді повноважень облради та ОДА і передачі виконавчих функцій виконкому облради. Також склад коаліцій залежатиме від того, хто буде головою ОДА, і того, наскільки голова облради буде компромісною фігурою, яка здатна утримувати навколо себе коаліцію.

6. Опозиційні партії та блоки в обласній раді будуть, і їх опозиційність залежатиме від впливу на обрання керівництва ради та розподіл комісій. У різних ситуаціях в опозиції можуть бути: НСНУ; БЮТ; Народний блок Литвина; КПУ; Партія регіонів.

7. В Чернівецькій області 3% бар’єр до Верховної Ради здолають: БЮТ; «Наша Україна»; Партія регіонів; Народний блок Литвина, СПУ, Блок «Не ТАК!», Пора–ПРП, КПУ.

Тернопілля

Тернопільська область – 864 300 виборців. Тернопіль – 187 000 виборців.

Тернопільська обласна рада – 120 депутатів, Тернопільська міська рада – 60 депутатів.

Микола Мартинчук, головний редактор «Нової Тернопільської газети».

1. Тут інтрига більша, ніж у Лізі чемпіонів. Не спрогнозуєш. Може бути хтось один із п’ятірки: Богдан Левків, Роман Заставний, Зеновій Щепановський, Анатолій Кучеренко, Володимир Мариновський. А загалом несподіванок на виборах міського голови Тернополя може бути багато. У принципі є декілька чинників, що впливають на перебіг виборчої боротьби за крісло мера. Найперший чинник, хоча зараз він вже такого значення не має, — це своєрідне змагання, хто з кандидатів «помаранчевіший». Під час перегонів ця ситуація постійно мінялася. До останнього часу «найпомаранчевішим» вважали Романа Заставного. Однак нещодавно з’ясувалося, що «найпомаранчевіший» – Богдан Левків («нашоукраїнці» визнали його єдиним кандидатом від «Нашої України»). Але чи широке коло електорату дізнається, що він вже «найпомаранчевіший»? Чи встигне цей кандидат донести цю інформацію до якнайбільшої кількості тернополян ще до виборів? Це перше питання. Друге питання — те, що багато є розчарованих. І третє – що багато є розчарованих не тільки «помаранчевими» на місцях, в регіонах, але й найголовнішим «помаранчевим». Вчора, 22 березня, в місті був Ющенко. Поки що невідомо, чи його підтримка місцевим «нашоукраїнцям» відіграє таку вирішальну роль, як це було чотири роки тому. Так, тоді це було вирішальним. Сьогодні це вже не вирішальне, однак є одним із чинників, що можуть вплинути на голоси виборців.

Також є ще низка кандидатів (Вадим Перець, Михайло Ратушняк, Анатолій Вихрущ), які можуть «повідбирати» голоси від тієї, на мою думку, першої п’ятірки.

2. За нашими дослідженнями і опитуваннями, які, звичайно, не претендують на статус соціологічних, але я думаю, що вони, очевидно, більш об’єктивні, ніж соціологічні, тому що є певний досвід спостереження за багатьма виборами і знання політичної ситуації, ситуація така, що до Тернопільської міської ради гарантовано пройдуть тільки дві політичні сили: БЮТ і «Наша Україна». Це очевидно, що вони пройдуть. Хто ще? Шанс подолати тривідсотковий бар’єр мають, хоча і балансують на межі трьох відсотків, ВО «Свобода», Український народний блок Костенка і Плюща, Пора–ПРП і СПУ.

3-4. Тут яка коаліція вимальовується? Будуть тертя між БЮТ та НУ. Зрозуміло, що, як сила, більш-менш структурована, визначена, люди, які мають рівень, досвід, — це є «нашоукраїнці». Там є лідери, є програма. За великим рахунком, при будь-яких розкладах, у новообраній Тернопільській міськраді буде хаос, безлад, бо буде 60 депутатів, а в партійних списках – дуже різні люди, серед яких багато випадкових. Без сумніву, колотнеча буде. І хто б не був головою Тернопільської міської ради, до нього буде опозиція.

5-6. На виборах до Тернопільської обласної ради картина майже схожа, але протилежна в тому сенсі, що місцями міняються «Наша Україна» і БЮТ. До обласної ради однозначно, що буде «Наша Україна», на другому місці БЮТ. Кращі шанси пройти до обласної, ніж до міської ради, є у соціалістів. СПУ має велику підтримку у північних районах Тернопільщини – Кременецькому, Шумському, Лановецькому. Там дуже сильні партійні осередки Соціалістичної партії. Гарні шанси пройти до Тернопільської обласної ради мають Пора–ПРП, «Наша Батьківщина – Тернопільщина», Блок Ярослава Демидася, Український народний блок Костенка і Плюща. Взагалі останнім часом Блок Костенка і Плюща суттєво поліпшив свій рейтинг, тому що у них з’явилася більш активна реклама, де вони обстоюють соціальні питання, національну ідею і в багатьох розчарованих це знаходить підтримку. Український народний блок Костенка і Плюща для багатьох – уособлення своєї партії, своєї політичної структури. Я б вивів Блок Костенка і Плюща на третє місце за шансами пройти у Тернопільську обласну раду і за шансами отримати вплив у новообраній облраді, на четверте – соціалістів. Хоча домінуючими у новій обласній раді будуть дві політичні сили – НУ і БЮТ.

7. На виборах до Верховної Ради, я думаю, ідентична ситуація: на Тернопільщині проходять БЮТ, «Наша Україна», Соціалістична партія України, Український народний блок Костенка і Плюща.

Тетяна Тарасенко, голова правління Тернопільського обласного осередку Комітету виборців України.

1. У будь-якому випадку вимальовується п’ятірка лідерів у змаганні за крісло міського голови Тернополя. Оскільки, на мою думку, шанси рівні у всіх, то, аби не виділяти нікого за місцями, я назву їх в алфавітному порядку: Вихрущ, Заставний, Левків, Перець і Щепановський. Мій прогноз базується не на соціологічних опитуваннях, а на багатьох інших речах. Я зважаю, по-перше, на те, наскільки себе рекламує кандидат, по-друге, наскільки його знають у місті, по-третє, наскільки про нього говорять, і, аж, по-четверте, який у нього рейтинг згідно із соціологічними опитуваннями.

2. Щодо політичних партій та блоків, то, я думаю, що тут особливо не буду оригінальна, оскільки це — Тернопільщина зі своїми усталеними політичними уподобаннями, тому щось нового я тут сказати не зможу. 100 відсотків, що пройде БЮТ, 100 відсотків – «Наша Україна». Далі – соціалісти, оскільки вони також «помаранчеві» з часу Майдану (можливо, раніше так би не було, зважаючи на галицький менталітет). Також, наскільки мені відомо, після багатьох приїздів Олега Тягнибока у Тернопіль значно поліпшило свої шанси пройти у Тернопільську міськраду Всеукраїнське об’єднання «Свобода». І, звичайно, гарні шанси в Українського народного блоку Костенка і Плюща, а також у Громадянської партії «Пора» і у Народного блоку Литвина.

Річ у тім, що багато людей досі не визначилося, за кого голосувати. І нова система голосування – за партійними списками – багатьох поставила в тупик, оскільки люди у нас звикли голосувати за особистостей. Я впевнена: бренди – спрацьовують, питань нема. Але спрацьовують і особистості. Тим більше, що наші люди ще не готові голосувати за партії. Що ж до того, чи сформується більшість у новообраній міській раді... Якщо об’єднаються так, як було заявлено наперед, то, звичайно, більшість буде. Маю на увазі те, що про об’єднання на місцевому рівні оголосили «Пора», соціалісти і Український народний блок Костенка і Плюща.

3-4. Відносини майбутньої міської ради і новообраного мера будуть складні, якщо можна одним словом охарактеризувати. Оскільки, справді, дуже важко сказати, хто буде мером. Стовідсоткового лідера на виборчих перегонах за крісло мера у Тернополі немає. Є кандидати з абсолютно рівними шансами. До речі, ще донедавна існувала проблема вибору єдиного кандидата на посаду міського голови Тернополя від «помаранчевих» сил. На підтримку «Нашої України» претендувало четверо кандидатів, однак «нашоукраїнці» більшістю голосів підтримали тільки одного. У будь-якому випадку це може позначитися на відносинах новообраної міської ради і нового мера Тернополя. Особливо, якщо виграє не той кандидат, якого підтримала НУ, а інший, з тієї четвірки, яким такої підтримки не надано... Може бути тертя. Але я думаю, що в будь-якому випадку, якщо ти вже став депутатом міськради, потрібно забути про якісь свої внутрішньопартійні з’ясовування стосунків, а працювати для міста.

5. Що ж до шансів політичних партій та блоків пройти до Тернопільської обласної ради, то, я думаю, ситуація нічим особливо не відрізняється від тієї, що ми говорили про міську раду. Тобто, на мою думку, прохідні у Тернопільську обласну раду: БЮТ, «Наша Україна», «Пора», СПУ, «Наша Батьківщина – Тернопільщина». Що ж до «Нашої Батьківщини – Тернопільщини», це є суто наш, місцевий тернопільський блок, і, на мою думку, якщо вони будуть так продуктивно працювати, як останнім часом, то мають всі шанси пройти у Тернопільську обласну раду. Говорячи про майбутню більшість у Тернопільській обласній раді, то там є дуже багато партій, в яких одна ціль. Особливо це стосується «помаранчевих» сил, які були разом ще на Майдані: БЮТ, «Наша Україна», соціалісти. Я не впевнена, що одна політична сила зможе сформувати більшість в обласній раді.

6. Я думаю, що це буде цілком нормально, якщо у Тернопільській облраді сформується опозиція. Якщо нема опозиції – нема дієвої роботи. І я припускаю, що певні опозиційні течії у Тернопільській облраді будуть.

7. Щодо виборів до Верховної Ради України, то «помаранчеві» партії та блоки на Тернопільщині пройдуть стовідсотково. Тобто прохідний бар’єр подолають ті сили, які підтримували Віктора Ющенка ще з минулих президентських виборів: «Наша Україна», БЮТ, Український народний блок Костенка і Плюща, «Пора», СПУ.

Прикарпаття

Івано-Франківська область – 1 064 446 виборців. Івано-Франківськ – 177 658 виборців.

Івано-Франківська міська рада – 60 депутатів, Івано-Франківська обласна Рада – 120 депутатів.

Oлександр Арсен, незалежний експерт

1. На виборах міського голови Івано-Франківська перемогу здобуде Олег Синютка, заступник міського голови з економіки: підтримується «Нашою Україною», який очолює його «патрон» міський голова Зіновій Шкутяк; краще за інших знає ситуацію в місті; має підтримку бізнесу; має фінансові ресурси.

2-4. 3-відсотковий бар’єр до Івано-Франківської міської ради здолають «Наша Україна», БЮТ, Блок «За Віктора Анушкевичуса», Український народний Блок Костенка і Плюща, Блок А.Микитина «Наше місто», Пора–ПРП, СПУ.

Більшість у міськраді самостійно не зможе сформувати жодна партія.

Можливі коаліції: «Наша Україна» + Пора–ПРП + СПУ + Український народний блок Костенка і Плюща. Домовленості можливі з окремих питань.

Можлива опозиція: БЮТ + Блок А.Микитина «Наше місто» + Блок «За Віктора Анушкевичуса».

5-6. До обласної ради 3-відсотковий бар’єр здолають: «Наша Україна», БЮТ, СПУ, Блок «Національний вибір»(КУН-УРП «Собор»), Український народний блок Костенка і Плюща, Партія «Відродження Прикарпаття», Народний блок Литвина.

Жодна політична сила більшості в обласній раді не набере.

Можливі коаліції: «Наша Україна» + СПУ + Блок «Національний вибір» + Український народний блок Костенка і Плюща.

Можлива опозиція: БЮТ. Опозиція до голови облради можлива з окремих питань.

7. До Верховної Ради України 3-відсотковий бар’єр здолають: «Наша Україна», БЮТ, Український народний блок Костенка і Плюща, Народний блок Литвина, СПУ.

Рівненщина

Рівненська область – 813 000 виборців. Рівне – 183 000 виборців.

Рівненська обласна рада – 80 депутатів, Рівненська міська рада – 53 депутати.

Віктор Голуб, політолог

1. З-поміж кандидатів на посаду міського голови найбільш реальні шанси є в чинного міського голови Віктора Чайки. Реальними його конкурентами є Володимир Хомко, Валерій Богуцький та Олександр Кравчук. Недоліком першого є те, що він фактично висунутий головою Рівненської ОДА, рейтинг якого за останні місяці серед мешканців Рівного впав. Валерій Богуцький не є відомою в місті людиною. Окрім того, в останній момент перед голосуванням йому можуть пригадати часи, коли він керував торговим домом «Україна» та історію із закупівлею обладнання для обласної лікарні, кримінальну справу стосовно цього нині розслідує обласна прокуратура. Слабке місце Олександра Кравчука, першого заступника нинішнього мера, – продаж теплиць тресту зеленого господарства у час його керування трестом.

2-4. До Рівненської міської ради точно пройдуть «Наша Україна», БЮТ, СПУ. Зберігають шанси Партія регіонів, Пора–ПРП, УНБ Костенка і Плюща. Складно прогнозувати, чи пройде Народний блок Литвина.

Щодо більшості, то, швидше за все, вона буде ситуативною.

За перемоги на виборах Віктора Чайки, йому буде порівняно легко знайти спільну мову з новообраними депутатами. Підстава – більшість з ймовірно прохідних партій підтримали його напередодні виборів.

Стосовно опозиційності, то, як і нині, в опозиції будуть представники УНБ Костенка-Плюща.

5-6. До Рівненської обласної ради мали би пройти «Наша Україна», БЮТ, Народний блок Литвина, УНБ Костенка і Плюща, Пора–ПРП.

«Наша Україна» та БЮТ мали б сформувати більшість в облраді. За інших умов можливою є коаліція БЮТ, УНП та Пора–ПРП.

Не виключено, що в опозиції будуть знову ж таки представники УНБ Костенка-Плюща.

7. До Верховної Ради України 3-відсотковий бар’єр долають «Наша Україна», БЮТ, Народний блок Литвина та СПУ.



Назад до списку

15:22 (23.01.2023)
У ГУР розповіли, чого чекають у лютому-березні і як змінюється тактика РФ

()
Під колесами дизель-поїзда сполученням «Львів - Ківерці» загинув 28-річний хлопець

()
У Львові за кермом спімали п'яного прокурора

()
Поліцейські знайшли водія, що на смерть збив 19-річну дівчину на трасі Львів-Шегині

no news in this list.

no news in this list.

Продається домен
правда.укр

Ідеально підходить для новинного сайта, чи інтернет-газети.
Вартість домена - 2500 USD

Контактна інформація
cu_pol@yahoo.com

no news in this list.

no news in this list.

no news in this list.

no news in this list.

no news in this list.

Блок статей, Каталог статтей

no news in this list.

Центр політичних досліджень. Суспільно-гуманітарний консорціум «Ґенеза».
© 2004. КуПол (Культура і Політика). Всі права застережено.
© 2004. Розробка WebКузня