КУПОЛ. Культура і Політика. КУПОЛ. Культура і Політика.
 НОВИНИ   ВИБОРИ   СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ   ІНТЕРВ'Ю   ДАЙДЖЕСТ   ГОЛОСУВАННЯ   ПРО НАС  
КуПол по-старому вперед! версія для друку вперед! в закладки! вперед!
 

НОВИНИ

І такий альянс – недобре, і такий – зле…
5.04.2006

By: Інна ПУКІШ-ЮНКО, Високий замок

Жоден варіант парламентської коаліції не обіцяє Україні швидких змін на краще   Якою буде коаліція, залежить не лише від домовленостей лідерів парламентських перегонів, а й від волі Президента. Проте і помаранчевий союз, і альянс “Нашої України” з Партією регіонів обіцяють виборцям мало втішного. Помаранчевим бракуватиме єдності і значного запасу депутатських мандатів для прийняття радикальних рішень, а можливому союзу “НУ” з “Регіонами” шкодитиме завелика політична дистанція між потенційними учасниками. Таким був підсумок дискусії між відомими львівськими політологами – учасниками “круглого столу” у Центрі політичного прогнозування “Високого Замку”.



Наталія Балюк. Сьогодні всі в очікуванні створення коаліції в майбутньому парламенті. Важливо, який варіант коаліції відбудеться, і що очікує Україну у разі створення того чи іншого формату коаліції. Про це і дискутуватимемо.

Анатолій Романюк. Ми входимо в систему координат європейських країн, де більшість урядів коаліційні. Якщо відштовхуватися від європейського досвіду, то є дві моделі коаліційних урядів – ідеологічний уряд і прагматичний уряд. Ідеологічний уряд створюють партії, які є близькими за своїми позиціями у ліво-правому спектрі. В Україні це може бути помаранчевий коаліційний уряд. Але є ще й інші варіанти коаліційних урядів. Я б виділив три найбільш імовірні, комбінація яких залежатиме від того, з ким у коаліції буде Партія регіонів. Перший варі-ант: “Регіони” плюс “Наша Україна”. Другий: “Регіони” плюс БЮТ. Третій: створення коаліції з тих партій, які мають найвищі результати на парламентських виборах. Це варіант “Регіони” - БЮТ - “Наша Україна” плюс, можливо, соціалісти. Парламентські вибори не були боротьбою програм полі-тичних сил. Ми проголосували не за конкретні програми, а за осіб. І тепер залежимо від того, як ці політики домовлятимуться і яку програму пропонуватимуть для майбутнього уряду. Парламент – це інститут, де досягають компромісів заради більшості з урахуванням інтересів меншості. Сьогодні п’ять партій, які пройшли до Верховної Ради, мусять навчитися домовлятися. Кожен варіант коаліції має бути компромісним.

Тарас Возняк. Говорячи про коаліцію, треба виходити з того, яку країну хочемо побудувати і яку країну можемо побудувати. Перший варі-ант розвитку подій: як постколоніальна країна ми можемо бути або додатком до старої метрополії, Росії, або транзитною країною для Заходу. Другий варіант: ми хочемо бути не додатком, а західною країною середньої амбіційності, на зразок Польщі, Угорщини, Португалії чи, скажімо, Іспанії. Третій варіант розвитку, за який переважно голосував український народ, - це створення більш соціалізованої держави, в якій буде забезпечено соціальні блага. За результатами нинішніх парламентських виборів, маємо три політичні угруповання, які домінуватимуть у Верховній Раді, - Партія регіонів (ліберальна за своєю природою, представляє великий бізнес), БЮТ (сила, більш соціально орієнтована) і “Наша Україна” (більш ліберальна). З огляду на поділ між “соціальним” і “ліберальним”, ближчими і зрозумілішими одне одному стають “Регіони” й “НУ”. Це не подобається виборцям, які у більшості регіонів України проголосували за соціальний вибір - за БЮТ. Якщо говорити про братання олігархів з Партії регіонів з олігархами з “Нашої України”, то це природний процес: вони розуміють одне одного. Тут йдеться не про політичні сили, а про окремих представників - олігархів, які спонсорували ці сили і які думають, що репрезентують, скажімо, “Нашу Україну”. Але як би класичні ліберали з “Регіонів” і з “Нашої України” не хотіли об’єднатися, це буде смерть і для “НУ”, і особисто для Віктора Ющенка як кандидата на другий президентський термін.

Ігор Балинський. Думаю, вирішальною щодо майбутньої коаліції буде позиція Ющенка. Тут треба зрозуміти, що спонукало його йти на президентські вибори. Чи його бачення себе як “найнятого” людьми, виборцями, менеджера, який має зробити щось для держави, започаткувати реформи. Чи, можливо, важливішим для нього є свого роду місійність – не месійність, а саме місійність. Виглядає на те, що Ющенко все-таки місійний політик: він ішов у президенти, бо бачив такою свою місію. У цьому контексті формат коаліції “Наша Україна” – Партія регі-онів був би прагматичним. Але якщо Ющенко просто хоче виконати свою місію і започаткувати об’є-днання регіональних еліт, то він однозначно “спалює” себе як помаранчевого політика. Бо його виборець не пробачить коаліції з “Регіонами”. Проте з огляду на функцію Ющенка у державотворенні і в історії, згода саме на такий формат коаліції була б значно сильнішим вчинком, ніж подальше формування одноколірної коаліції. Сьогодні Ющенко стоїть перед дилемою. Якщо він бачить себе Президентом ще й на другий термін, то, очевидно, йтиметься про помаранчеву коаліцію. В іншому разі (якщо бачить себе менеджером, а не місійним політиком) він може знехтувати високим помаранчевим іміджем і створити велику коаліцію з “Регіонами” задля примирення і пошуку спільного майданчика для переговорів між двома великими групами регіональних еліт. І не треба говорити про те, захоче чи не захоче виборець, зрозуміє чи не зрозуміє. Виборець не може впливати на формування урядових коаліцій, це не його функція. Він делегував це право людям, які пройшли до парламенту.

Наталія Балюк. Мені здається, що Ющенко не вибирає між двома варіантами. Він внутрішньо вже визначився. Тепер він шукає найменш ганебний для себе варіант помаранчево-блакитної коаліції. Щодо того, треба чи не треба зважати на думку виборців… Звичайно, можливість виборця впливати на ситуацію обмежена завершенням виборчої кампанії. Але не зважати на нього, сказати “все, вибори завершилися, відпочивайте” – це хибна позиція. Бо через п’ять років нові вибори, а виборець, як бачимо за нинішніми результатами, все пам’ятає і нічого не пробачає.

Петро Жук. Оцінюючи парламентські вибори, можна сказати, що однозначно програли Ющенко і Янукович, і однозначно виграла Тимошенко. БЮТ вдалося зробили те, що не вдалося нікому, - по суті, об’єднати Україну. Всі передбачали масштабну перемогу Януковича, але БЮТ змінив ситуацію – завдяки не лише харизмі лідера, а й фаховості команди. Тепер давайте розберемося, куди рухається Україна – вгору чи вниз. Президент Кравчук створив олігархічну систему, Кучма і Янукович вдосконалили її, і все – кінець: система вичерпала себе. Тому треба змінювати “чорнову” модель України. Потрібен капітальний ремонт. Але треба визначитися, як робити цей ремонт: швидко і радикально чи потрошки, не кваплячись. Так ось, говорячи про коаліцію, треба виходити з того, що Україні потрібен демонтаж старої системи.

Наталія Балюк. Який уряд це зробить?

Петро Жук. Який би уряд не прийшов, це однозначно буде уряд “смертників”, бо хаосу не уникнути. Розуміючи, що все валиться, олігархи намагатимуться побільше “урвати”. А вже потім (за моїми прогнозами, десь у другій половині 2007 року) виникне потреба в сильному харизматичному лідері, який здатен навести порядок. Тобто зараз виграє той політик, який може стати цим лідером. Хто це, відомо – Юлія Тимошенко. Її завдання сьогодні – показати, що вона дійсно зможе стабілізувати ситуацію, коли це буде вкрай необхідно.

Анатолій Романюк. Говорячи про ту чи іншу коаліцію, треба враховувати її стійкість, життєздатність. Візьмемо помаранчеву коаліцію: переважаюча кількість голосів у ній (виходячи з мінімуму – 226) буде дуже малою. Будь-яке принципове голосування в парламенті ставитиме під питання життєздатність цієї коаліції – зможе вона функціонувати чи ні. Хтось з депутатів може захворіти, на кількох можна вплинути… Тобто є ризик, що після першого ж принципового голосування коаліція може розпастися. Щодо нині-шньої ролі Президента. Після набрання чинності змін до Конституції конструкція влади в Україні змінилася. Де-юре обсяг повноважень Президента зменшився. Але ми є свідками того, що на практиці роль Президента не зменшується, а навпаки, зростає. Політичні партії в Україні не мають досвіду компромісних домовленостей. І Ющенко бере на себе функції модератора політичних сил, які конкурують між собою. Якщо при цьому Президент зуміє відійти від представництва “Нашої України”, то суспільство лише виграє.

Наталія Балюк. Але дотепер поведінка Ющенка свідчила про те, що він не може відійти від ролі лідера однієї політичної сили.

Тарас Возняк. Якщо говорити про велику роль Президента, то причина цього – інфантильність партій. Полі-тичні сили не домовляються між собою, як мали би домовлятися. Вони, як дітки, відразу біжать до тата – чи це був Кучма, чи є зараз Ющенко. З іншого боку, Ющенко вчиться користуватися тими важелями, які він має як Президент. Це позитив. Але є і негативний момент: один з лідерів парламентських перегонів приватизував Президента і всіма силами намагається прив’язати його до себе. Для Ющенка вкрай важливо стати Президентом України, а не президентом “Нашої України”. З огляду на це одним з важливих завдань є об’є-днання країни. Якщо подивитися на карту, як розподілилися голоси виборців, то об’єднання України, по суті, вже відбулося: від Волині до Сум перемогла одна політична сила - БЮТ, і лише з боків залишилися два політичні анклави – “Наша Україна” і Партія регіонів. Якщо говорити про варіант коаліції “НУ” – ПР”, то такий альянс означатиме не лише консервацію олігархічних впливів, а й поширення донецьких політичних технологій на всю Україну. У разі такого альянсу Президент випустить Партію регіонів з того анклаву, в якому вона перебуває сьогодні. Більше того, постає питання: хто ким крутитиме – пес хвостом, чи навпаки, на яких умовах і яку роль відіграватиме “Наша Україна” у цьому тандемі? Тепер щодо БЮТ. Він повинен запропонувати більш реалістичну програму змін, а Юлії Тимошенко слід пояснити ситуацію людям. Сказати: “Я йду в прем’єри, розуміючи, що члени мого уряду займатимуться саботажем, як це було за мого першого прем’єрства, що спротив буде не лише від Партії регіонів, а й від моїх соратників по помаранчевій коаліції. Я не виключаю, що через рік чи півтора з мене знову зроблять дівчинку для биття і знову виженуть з уряду. Тим не менше, я хочу щось зробити, тому і йду в прем’єри”. Коли говорять про абсолютну неможливість домовленостей між БЮТ і Партією регіонів – це неправда. У Тимошенко бізнесовий спосіб мислення, і вона має не менше можливостей домовлятися з Ахметовим, ніж, скажімо, Порошенко чи Жванія. Як я вже казав, є загроза поширення біло-синьої плями на всю Україну, якщо це допустить Президент. Але водночас нам потрібна стабільність. А досягти економічної і полі-тичної стабільності без донецького регіону не вдасться.

Наталія Балюк. Після нашої дискусії у мене склалося враження, що ситуація після виборів патова: будь-який варіант коаліції буде неефективним для України. Як же розвиватиметься країна, куди вона рухатиметься?

Анатолій Романюк. Проблема помаранчевої коаліції полягає в тому, що незначний запас депутатських голосів обмежуватиме реформаторські дії уряду, який сформує ця коаліція. Уряд не зможе приймати радикальних рішень, які б змінили ситуацію. Він змушений буде обмежуватися нейтральними рішеннями. Зрештою, для створення помаранчевої коаліції потрібен компроміс. А ми бачимо, що на сьогодні потенційні учасники цієї коаліції до такого компромісу не готові. Щодо інших варіантів коаліції, то знову ж таки постає питання компромісу: яку програму діяльності уряду буде запропоновано, чи прийме її схід і чи прийме її захід, бо вона має бути спільною. Ми переходимо у систему демократичних домовленостей. Якщо політичні сили не домовляться між собою, це означатиме, що лідери, яких ми обрали, некваліфіковані, слабкі, і їм треба відійти. На заміну треба шукати інших політиків, які зможуть об’єднати Україну і знайти компроміс.

Тарас Возняк. Ситуація справді патова. Незалежно від того, якою буде коаліція, ресурсів для швидкого реформування суспільства й економіки немає. Помаранчевій коаліції бракує єдності, а між потенційними учасниками помаранчево-синьої коаліції занадто велика полі-тична дистанція. Політичні еліти плентаються позаду очікувань суспільства. Вони демонструють некомпетентність щодо бачення майбутнього України і некомпетентність у вмінні домовлятися між собою.



Назад до списку

15:22 (23.01.2023)
У ГУР розповіли, чого чекають у лютому-березні і як змінюється тактика РФ

()
Під колесами дизель-поїзда сполученням «Львів - Ківерці» загинув 28-річний хлопець

()
У Львові за кермом спімали п'яного прокурора

()
Поліцейські знайшли водія, що на смерть збив 19-річну дівчину на трасі Львів-Шегині

no news in this list.

no news in this list.

Продається домен
правда.укр

Ідеально підходить для новинного сайта, чи інтернет-газети.
Вартість домена - 2500 USD

Контактна інформація
cu_pol@yahoo.com

no news in this list.

no news in this list.

no news in this list.

no news in this list.

no news in this list.

Блок статей, Каталог статтей

no news in this list.

Центр політичних досліджень. Суспільно-гуманітарний консорціум «Ґенеза».
© 2004. КуПол (Культура і Політика). Всі права застережено.
© 2004. Розробка WebКузня