КУПОЛ. Культура і Політика. КУПОЛ. Культура і Політика.
 НОВИНИ   ВИБОРИ   СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ   ІНТЕРВ'Ю   ДАЙДЖЕСТ   ГОЛОСУВАННЯ   ПРО НАС  
КуПол по-старому вперед! версія для друку вперед! в закладки! вперед!
 

НОВИНИ

Handelsblatt: Донецьк. Долина відлучених від інформації
16.12.2004

"Ми тут живемо в інформаційному гетто", - сказав один з бізнесменів Донецька в розмові з кореспондентом німецької газети "Handelsblatt" Маркусом Цинером, який описав ситуацію зі свободою слова на батьківщині провладного претендента на посаду Президента України у статті "Долина відлучених від інформації", опублікованій 15 грудня.



Людина середнього зросту з портфелем не хоче запрошувати нас до своєї квартири. Він не хоче казати про себе і про роботу тут, у своєму житлі в Калінінському районі, у цьому морі потворних дев’ятиповерхівок брежнєвських часів. Краще вже в якому-небудь кафе в місті. У Євгена Талишева достатньо турбот. Поки є така можливість, він захищає те, що в нього є: свою квартиру, свою родину, - захищає, як уміє.
   Причиною його складнощів є його напрям думок. Його судження демократичні до радикалізму. І він викладає їх у своєму тижневику "Остров". Щоб ніхто не міг сказати, що не зрозумів, про що там іде мова, над назвою стоїть слоган: "Правда про владу".
   Правді Талишева доводиться в Донецьку нелегко. Хоча його газета зареєстрована відповідно до закону, вона не надходить у відкритий продаж і її не можна передплатити. Кіоски газету не приймають, пошта відмовляє в доставці. Відповідно Талишеву і його співробітникам доводиться продавати "Остров" таємно. "Висловлювати свою думку – це право громадянина", - цими словами 51-літній чоловік пояснює свою наполегливість.
   Право громадянина, яке у цій частині України залишається переважно на папері. Так, 12 тисяч екземплярів "Острова" щотижня друкуються в Києві і на машині доставляються в Донецьк. Усі друкарні Донецької області відмовилися від друку тижневика – як правило, під надуманими приводами. При цьому кожен розуміє, чому "Остров" видаватися не повинен. Газетний ринок у Донецьку поділили між собою три особи: олігарх Рінат Ахметов, генеральний прокурор Геннадій Васильєв і права рука Ахметова в обласній адміністрації Борис Колесников.
   Останній, почувши запитання про свободу друку, посміхаючись, відкидається на спинку крісла у своєму кабінеті на десятому поверсі обласної адміністрації. "Про все, що тут відбувається, ми теж пишемо, - каже він. І додає: - Мова йде про інтереси простих людей, а не власників".
   У тому, що ці інтереси в Донецьку так приємно збігаються, є й заслуга Колесникова. Адже громадянам відомо тільки те, що попередньо ретельно відфільтрувала преса олігарха. А те, що не можна профільтрувати, як наприклад, задерикуватий П’ятий канал, який здійснює мовлення з Києва, який, напевно, є головною платформою "жовтогарячої революції", можна відключити.
   "Ми тут живемо в інформаційному гетто", - гірко коментує ситуацію один місцевий бізнесмен.
   Якби стан справ був інший, то, напевно, шанси кандидата від опозиції Віктора Ющенка навіть у Донбасі, на батьківщині Віктора Януковича, були б кращими. На сфальсифікованих виборах 96% виборців проголосувало за Януковича і лише 2% - за Ющенка. Відповідно до розслідування, проведеного інтернет-газетою ostro.org, насправді Янукович одержав 82%, а його супротивник – 7%.
   "Якби  люди тут знали всю правду, то становище змінилося б максимум через рік, - каже Анатолій Акімочкін, заступник голови Української незалежної профспілки гірників у Донецьку, яка підтримує "жовтогарячих". - Тоді багатьом міфам настав би край".
   Це міфи про Януковича і його соратників. Тут постійно кажуть про те, що у випадку перемоги на виборах Ющенка країні загрожує енергетична криза, тому що тоді Росія перекриє кран. Ющенко ліквідує пільги для пенсіонерів і закриє вугільні шахти. Але при цьому замовчується те, що за той короткий час з 2000 по 2001 рік, коли він був прем’єр-міністром, Ющенко налагодив гарні стосунки з Москвою і що авторитет Ющенка в очах гірників зріс, тому що зарплати стали знову виплачуватися тільки під його тиском.
   Однак Янукович воліє не згадувати про подібні факти. Коли він виступає по телевізору або на площі Леніна в Донецьку, кремезний масивний прем’єр нагадує перебивну картинку зі старих добрих радянських часів. Він каже про патріотизм і про "нашу Україну, що неподільна". Він картає Захід, який нібито втручається в українські справи. Нарешті, він витягає з рукава останній козир: "Я готовий зняти свою кандидатуру, якщо те саме зробить Ющенко – на благо країни". Якщо хто висловлює таку пропозицію, виходить, становище в нього - гірше не можна.
   Однак при всьому своєму самовдоволенні Янукович влаштовує істотну частину східноукраїнської громадськості. Люди бачать у ньому земляка, одного з них, свого хлопця, який розмовляє російською мовою, а не "жовтогарячою" українською мовою. Взагалі ж люди на Сході знають і відчувають, що вони зі своїми вугільними шахтами йдуть не в той бік, у минуле, а не в майбутнє. Можливо, при Януковичі неминучий кінець можна буде ще відтягнути.
   Однак за все треба платити. Якщо революція в Києві випромінює радість, то влада в Донецьку залишається радянською. Свої демонстрації вона проводить перед гігантським пам’ятником Леніну. "Оратори Януковича кажуть про путч у Києві і наганяють страх", - каже Акімочкін. Але після 19 років роботи під землею йому вже нічого не страшно.
   Олігарх Ахметов підтримує Януковича. До складу імперії Ахметова входить, крім іншого, донецький футбольний клуб "Шахтар" – гордість регіону. Донецькі футболісти грали в Лізі чемпіонів – немов навмисно – у жовтогарячій формі. Ахметову належить півміста, він підтримує Януковича і купує субсидоване державою вугілля, завдяки чому ростуть його прибутки від експорту сталі.
   "Ахметов – патріот", - каже політтехнолог Колесников. Він придбав у держави дві порівняно прибуткові вугільні компанії "Краснодонвугілля" і "Павлоградвугілля". Але про що не каже Колесников, так це про те, що патріот Ахметов соціалізував соціальну сферу і приватизував прибуток.
   У доступний для огляду час життя "жовтогарячих" у Донецьку легким не буде. Анатолій Акімочкін буде знову тихенько переконувати гірників у перевагах розумної економічної політики, Сергій Гармаш у своїй маленькій квартирі продовжить роботу над своїм інтернет-проектом ostro.org, Євген Талишев, як і раніше, матиме труднощі з поширенням критичних матеріалів про владу.
   "Якби  я був на місці Ющенка, - каже Гармаш, - я б спочатку залишив олігархів у спокої". Доти, поки влада Ющенка не зміцниться, і в Донбасі теж. А це може забрати час.

Оригінал статті "Das Tal der Ahnungslosen" доступний на сайті "Handelsblatt".



Назад до списку

15:22 (23.01.2023)
У ГУР розповіли, чого чекають у лютому-березні і як змінюється тактика РФ

()
Під колесами дизель-поїзда сполученням «Львів - Ківерці» загинув 28-річний хлопець

()
У Львові за кермом спімали п'яного прокурора

()
Поліцейські знайшли водія, що на смерть збив 19-річну дівчину на трасі Львів-Шегині

no news in this list.

no news in this list.

Продається домен
правда.укр

Ідеально підходить для новинного сайта, чи інтернет-газети.
Вартість домена - 2500 USD

Контактна інформація
cu_pol@yahoo.com

no news in this list.

no news in this list.

no news in this list.

no news in this list.

no news in this list.

Блок статей, Каталог статтей

no news in this list.

Центр політичних досліджень. Суспільно-гуманітарний консорціум «Ґенеза».
© 2004. КуПол (Культура і Політика). Всі права застережено.
© 2004. Розробка WebКузня