КУПОЛ. Культура і Політика. КУПОЛ. Культура і Політика.
 НОВИНИ   ВИБОРИ   СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ   ІНТЕРВ'Ю   ДАЙДЖЕСТ   ГОЛОСУВАННЯ   ПРО НАС  
КуПол по-старому вперед! версія для друку вперед! в закладки! вперед!
 

НОВИНИ

ЯК ВІДРЕАГУВАВ ЛЬВІВСЬКИЙ ПОЛІТИКУМ НА АНТИКРИЗОВУ КОАЛІЦІЮ, або Чому мовчать Олійник та Садовий
21.07.2006

By: Богдан Юрдига, КуПол

Утворення „антикризової коаліції стало для політичної еліти Львівщини громом серед ясного неба. Найприкріше – ця подія відбулася саме тоді, коли політичні діячі планували відпочити після важких виборів та виснажливої роботи в органах самоврядування. Шоковані новиною політики скасували омріяні поїздки до моря чи в гори і повернулися до задушливих залів та кабінетів.   Свою незворушність продемонстрував губернатор Львівщини пан Олійник. Він спокійно собі відпочив і повернувся до роботи повним сил.



Така незворушність губернатора спростовує постійні заяви про його недалекоглядність та політичну смерть. Політична смерть, поки що, є тільки клінічною, а сам Олійник показав себе виваженим політиком, який, попри всі звинувачення опонентів, знає коли треба говорити, а коли „жувати”.  Відсутність заяв Олійника про його позицію в умовах утворення антикризової коаліції яскраво ілюструє ситуацію, в якій опинилися органи виконавчої влади не тільки на Львівщині, але і на всій західній Україні. З одного боку Олійник розуміє, що радикальна позиція по відношенню до нової коаліції створить в майбутньому перешкоди для ефективного управління регіоном. Адже ворожі відносини з Партією Регіонів призведуть до конфронтації з утвореним нею Кабінетом міністрів. В такому випадку уряд не враховуватиме бачення ситуації на Львівщині „невигідним” Олійником, а тому рішення уряд в більшості випадків не співпадатимуть з програмою губернатора і з ситуацією в регіоні. З іншого боку, заяви про лояльність до „антикризової” коаліцію нестимуть загрозу для іміджу Олійника як нашоукраїнця і „помаранчевого” губернатора. Тому мовчанка, в даному випадку, є, очевидно, логічним рішенням для пана Петра.
   Міський голова Львова, теж нашоукраїнець Андрій Садовий вибрав аналогічний стиль поведінки в нинішній ситуації: про політику – ні слова. І мер Львова з головою поринув у рутинну роботу. Цілком правильно: краще купити декілька тролейбусів, позабирати кіоски та гральні автомати, а не коментувати події в Верховній раді, бо потім грошей на тролейбуси „регіональний” уряд не дасть і дивитиметься на львівського градоначальника скоса. Отож, управлінці Львівщини вирішили перечекати стан невизначеності у статусі господарників.
   Обласна і місцева ради не обтяжені наразі зобов’язаннями по вертикалі виконавчої влади. Їхня відповідальність обмежується відповідальністю перед виборцями, що дозволяє їм, і більше того – підштовхує до адекватної політичної оцінки ситуації в Києві. При чому заявляти про це так, щоб всі почули. Тому обласна рада відразу відреагувала на події в парламенті і прийняла звернення до Президента (яке, з іншого боку, було спрямоване більше до виборців і для виборців) з вимогою розпустити парламент і ввести пряме президентське правління. Причому, в погоні за схваленням з боку виборців, депутати забувають про закони України, про Конституцію. Головне – довіра виборців, а для цього можна і Конституцію порушити. Ще одною причиною радикальності звернення обласної ради є боязнь опинитися в опозиції, адже львівські депутати відчули вже себе владою. Підкріплені повідомленнями з Києва про утворення помаранчевої коаліції, депутати облради раділи своєму статусу представників влади. А тут раптом вони дізнаються, що опиняються в опозиції. Далі – „справедливе” обурення: ми влада і ми не можемо бути в опозиції, тому треба розпустити парламент і всім показати ХТО влада. Радикально висловлювався і голова обласної ради Мирослав Сеник. Він говорив про те, що треба дати бій реваншистам і не можна стати опозицією. Нову більшість він назвав нелегітимною, „бо соціалісти обманули виборців”. Львівська міська рада також прийняла звернення до президента, в якому попросила його розпустити парламент і призначити нові вибори, на які закликали піти Тимошенко і Порошенка разом.
   Обласні осередки політичних партій сприйняли новину по утворення „антикризової” коаліції по-різному. Найрадикальнішу позицію зайняло ВО „Свобода”. Вони не тільки закликали провести перевибори, але й зажадали виконання одного з пунктів своєї виборчої програми, а саме проведення люстрації за принципом трьох К (комуністів, кадебістів, кучмістів). Таку позицію „Свободи” можна пояснити тим, що до влади прийшли їхні ідейні вороги комуністи, зведені брати комуністів соціалісти і, на думку „Свободи”, діти комуністів і соціалістів – кримінальні олігархи. Їхнє правління звичайно ж загрожуватиме українській ідеї та незалежності України як української держави, тому „Свобода” не може стояти осторонь цього процесу. З іншого боку, перевибори дають „Свободі” ще один шанс пройти до парламенту, або хоча б залучити кошти для поширення своїх ідей.
   ЛОО ГП „Пора” теж займає досить радикальну позицію: молоді політики хочуть нових виборів. Пояснюється таке прагнення, як і у випадку зі „Свободою”, ще одним парламентським шансом. Але, говорячи про „Пору”, треба згадати про ще один мотив: „Пора” постійно виступає за омолодження української політики. Перевибори будуть хорошим кровопусканням і люди, втомлені, на думку „Пори”, постійними суперечками „кольорових”, голосуватимуть за ту силу, яка представить нових людей з відповідними можливостями. До того ж постійні фінансові витрати і невпевненість в можливому терміні перебування в Верховній Раді негативно вплинуть на бажання бізнесменів лізти догори і партії, не маючи покупців на місце в списку, даватимуть шанс компетентним і роботящим молодим людям.
   Реакція львівських бютівців на утворення „антикризової” коаліції була очікуваною. Головна вимога – розпуск парламенту і перевибори. Причиною цього є ідеологічні засади: якщо „Свобода” ідеологічно протистоїть всьому неукраїнському, то ідеологія БЮТ побудована на протистоянні з Партією регіонів. Однією з причин виборчого успіху БЮТ на фоні  провалу „Нашої України” була чітка і зрозуміла позиція: „ніякого компромісу з біло-голубими регіоналами”. Саме тому БЮТ вважає своїм головним обов’язком перед виборцями не допустити такої влади. Заяви львівських бютівців про держаний переворот містять ще один аспект, а саме обожнення Юлії Володимирівни: Тимошенко єдиний можливий прем’єр, а все інше є нелегітимним, неконституційним і взагалі державним переворотом.
Цікавою є і реакція ЛОО УНП. УНП також прагне розпуску парламенту з перевиборами. Тут звичайно теж присутні і бажання ще одного шансу, і протистояння реваншистам-неукраїнцям. Але УНП розуміє всю примарність свого шансу пройти в парламент, тому й заявляє про необхідність об’єднатися всім правим силам і єдиним списком побороти комуно-олігархічну нечисть, звичайно ж не без вигоди для УНП.
   Львівські діячі НСНУ відреагували на утворення коаліції досить різко. Так, Микола Горинь вимагав відставки керівників партії, які не змогли прорахувати такого розвитку подій, а отже й відповідно відреагувати. Львівські нашоукраїнці заявили також і про те, що усвідомлюють можливість входження „Нашої України” в „антикризову” коаліцію. В такому випадку керівники осередків партій-членів НСНУ обіцяли відійти в опозицію. Депутати обласної і міської рад одноголосно голосували за звернення до Президента про розпуск Парламенту, але висловлюючи свою власну позицію більше говорили про роботу в опозиції, аніж про розпуск. Така ситуація виникла тому, що нашоукраїнці намагаються тверезо оцінити шанси партії на перевиборах, а прораховуючи ці шанси нашоукраїнці все менше хочуть залишатися тверезими. Для БЮТ існує дві альтернативи: перевибори або опозиція. „Наша Україна” теж має дві альтернативи: опозиція або приєднання до коаліції з розколом в партії.
   Утворення „антикризової” коаліції, наче поцілунок принца, розбудило львівських комуністів, соціалістів та регіоналів. Лідер львівських соціалістів заявив, що регіональний осередок повністю підтримує партійну лінію і висловлює подяку Морозу за об’єднання України. А хто б сумнівався? Пан Таліпов забув тільки згадати про партійні чистки після виборів і про те, що всі незадоволені вийшли з партії. До того ж утворення коаліції надало Таліпову шанс виправдати себе в очах партійного керівництва за провальні, для соціалістів, вибори до органів місцевого самоврядування. Регіонали зраділи, що є шанс отримати частину пирога на Львівщині, а комуністи просто зраділи. Ці політичні сили згадали про те, що належать до Червоної книги партій нашого регіону і створили з соціалістами координаційну раду Львівщини з підтримки антикризової коаліції. Отримавши директиву з центру, координаційна рада провела пікет під стінами ЛОДА. Для цих партій головним є те, щоб на Львівщині знали про їх існування, а позиція львівських осередків, згідно з радянською традицією, формується керівництвом партії.
   Кожен відреагував на коаліцію по-своєму і кожним керували свої мотиви. Ми ж будемо сподіватися, що наші політики хоча б на секунду забудуть про себе і згадають про виборців, які їм довірились. Тільки коли влада почне оцінювати всі події з позиції виборців. а не з позиції банківських рахунків, ми зможемо говорити про зародження української демократії.



Назад до списку

15:22 (23.01.2023)
У ГУР розповіли, чого чекають у лютому-березні і як змінюється тактика РФ

()
Під колесами дизель-поїзда сполученням «Львів - Ківерці» загинув 28-річний хлопець

()
У Львові за кермом спімали п'яного прокурора

()
Поліцейські знайшли водія, що на смерть збив 19-річну дівчину на трасі Львів-Шегині

no news in this list.

no news in this list.

Продається домен
правда.укр

Ідеально підходить для новинного сайта, чи інтернет-газети.
Вартість домена - 2500 USD

Контактна інформація
cu_pol@yahoo.com

no news in this list.

no news in this list.

no news in this list.

no news in this list.

no news in this list.

Блок статей, Каталог статтей

no news in this list.

Центр політичних досліджень. Суспільно-гуманітарний консорціум «Ґенеза».
© 2004. КуПол (Культура і Політика). Всі права застережено.
© 2004. Розробка WebКузня