КУПОЛ. Культура і Політика. КУПОЛ. Культура і Політика.
 НОВИНИ   ВИБОРИ   СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ   ІНТЕРВ'Ю   ДАЙДЖЕСТ   ГОЛОСУВАННЯ   ПРО НАС  
КуПол по-старому вперед! версія для друку вперед! в закладки! вперед!
 

НОВИНИ

Олександр Мороз: Правильною дорогою ідемо, або Дещо про наслідки Конституційної реформи
30.10.2006

By: Марія Зельман, КуПол

29 жовтня один із батьків Конституційної реформи Олександр Мороз вкотре виступив на захист свого дітища. "Ми перебуваємо на початку серйозної реформи системи державного управління, що пов’язано з реалізацією конституційної реформи", - сказав він заявив у неділю в Луганську під час наради з активом області. Він висловив упевненість, що зміни до Конституції щодо реформування системи державної влади були внесені "абсолютно правильно". За його словами, це був безальтернативний шлях. У протилежному випадку Україна ніколи не зможе наблизитися до європейської моделі управління, вважає Мороз. Коментуючи заяви про можливості скасування політреформи, він сказав: "Ці дискусії зрозумілі - за ними приховується боротьба за владу. Однак повернення до колишньої системи керування - це колосальна авантюра".   На фоні такої патетичної бравади спробуємо усе таки ще раз неупереджено простежити позитиви і негативи конституційної реформи, плоди якої нині пожинаємо.



Конституція України 1996 року істотно підвищила роль і місце виконавчої влади в системі органів державної влади. Значним недоліком нашої влади вважали надмірну кількість повноважень Президента, а також відсутність чіткої політичної більшості у Верховній Раді.  Досягнення балансу між сильною виконавчою владою і представницькими інституціями – проблема політичних систем, що претендують називатися демократичними. Надання надмірних повноважень лідеру держави – монарху, чи президентові – може легко привести, в кращому випадку, до авторитарного правління, а в гіршому – до диктатури. Так само як передача всіх повноважень парламенту, що обирається, може паралізувати систему.

8 грудня 2004 р. Верховна Рада України ухвалила Закон України “Про внесення змін до Конституції України”, згідно до якого мав можливість формуватися парламент та уряд після березневих виборів 2006 р. Колишня більшість та опозиція, за винятком фракції Ю. Тимошенко, майже одностайно позитивно відгукнулись про прийняте рішення. Проте і багаторічне протистояння навколо “політичної реформи”, і досить раптове її ухвалення змушують нас прискіпливо ставитись до цієї події. В чому ж причина: у неефективності старої Конституції чи політичних амбіціях деяких політиків. Зокрема, Олександра Мороза, який виявився одним з найбільших захисників політичної реформи. І якщо врахувати те, що відбувся серйозний перерозподіл повноважень між Президентом і парламентом, бо саме парламент тепер  визначає роль виконавчої влади, як в правовій, так і в політичній площині. То підтримка Ющенка Морозом на президентських виборах (в обмін на негайне прийняття змін до конституції), а також входження СПУ до „антикризової коаліції” проклали дорогу, до самого спікерського крісла. Стратегічне мислення, чи не так? Але дещо суперечливе.

Які недоліки мала чинна Конституція України, що перешкоджали нормальному розвитку нашої держави. Від авторів та ініціаторів “політичної реформи” чітких претензій до Конституції України не прозвучало. Були лише загальні фрази про необхідність демократизації влади та держави, про заміну президентсько-парламентської форми правління на парламентську, що має вдосконалити нашу систему влади і оберегти від авторитаризму (кучмізму) . При цьому ніхто громадянам не пояснював, що політичний режим (демократія чи тоталітаризм) визначається не формою правління, а дещо іншими чинниками, зокрема, наявністю вільних виборів, реальної багатопартійності, свободи ЗМІ, незалежної судової влади. Існує достатньо прикладів, коли і президентські республіки (наприклад, США), і президентсько-парламентські (наприклад, Франція) є взірцями сучасної демократії. Натомість чимало прикладів з історії переконують, що парламентська форма правління не забезпечує від тоталітаризму (як це було, наприклад, у нацистській Німеччині). Ініціатори конституційних змін, реалізованих 8 грудня 2004 р., основними завданнями політичної реформи називали необхідність забезпечення участі парламенту у формуванні Уряду (тобто уряд має бути похідним від парламентської більшості) і необхідність посилення його статусу. З наслідками такого формування, яке ледь не потягло за собою розпуску парламенту, зокрема парламентської коаліції (спочатку „коаліції демократичних сил”, тепер „антикризової”) і відповідно - уряду ми і досі не можемо розібратися.   Проте очевидно, що цих завдань цілком можна було досягти і в межах раніше чинної Конституції.

На жаль, запропонований проект конституційної реформи не вирішує цієї суми проблем, що на сьогодні істотно стримують поступальний розвиток України, заважають її інтеграції в світові та регіональні структури.
Дехто вважає, що після вступу в дію конституційної реформи Президент України став декоративною фігурою, хоча і має можливість самостійно приймати зовнішньополітичні рішення, однак не може одноосібно гарантувати їх виконання українською стороною. Зокрема, це стосується питання вступу в НАТО. Хоча курс на вступ у Північноатлантичний альянс зафіксовано в документах найвищого рівня – в законі, указах Президента, у Військовій доктрині і рішеннях уряду, прем`єр-міністр Віктор Янукович, виступаючи в Брюсселі 14 вересня 2006 заявив, що Україна поки що не готова вступати в НАТО і що остаточне рішення про вступ ухвалюватиметься в майбутньому (УНІАН). Таким чином, практична цінність заяв президента є низькою, оскільки він не спирається на лояльний йому уряд (поки ще не остаточно сформований). Та й пропрезидентська партія „Наша Україна” не може остаточно визначитися зі своїм статусом по відношенню до нової коаліції. З іншого боку, урядова коаліція на чолі з прем’єр-міністром Віктором Януковичем також не зможе самостійно проводити послідовний курс, оскільки Президент представляє іншу політичну силу.

З одного боку, це призвело до зростання публічної конкуренції в політикумі та формування конструктивної опозиції. З іншого боку, існує загроза втрати балансу та послідовності у галузі соціально-економічної, зовнішньої та політики безпеки.



Назад до списку

15:22 (23.01.2023)
У ГУР розповіли, чого чекають у лютому-березні і як змінюється тактика РФ

()
Під колесами дизель-поїзда сполученням «Львів - Ківерці» загинув 28-річний хлопець

()
У Львові за кермом спімали п'яного прокурора

()
Поліцейські знайшли водія, що на смерть збив 19-річну дівчину на трасі Львів-Шегині

no news in this list.

no news in this list.

Продається домен
правда.укр

Ідеально підходить для новинного сайта, чи інтернет-газети.
Вартість домена - 2500 USD

Контактна інформація
cu_pol@yahoo.com

no news in this list.

no news in this list.

no news in this list.

no news in this list.

no news in this list.

Блок статей, Каталог статтей

no news in this list.

Центр політичних досліджень. Суспільно-гуманітарний консорціум «Ґенеза».
© 2004. КуПол (Культура і Політика). Всі права застережено.
© 2004. Розробка WebКузня