КУПОЛ. Культура і Політика. КУПОЛ. Культура і Політика.
 НОВИНИ   ВИБОРИ   СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ   ІНТЕРВ'Ю   ДАЙДЖЕСТ   ГОЛОСУВАННЯ   ПРО НАС  
КуПол по-старому вперед! версія для друку вперед! в закладки! вперед!
 

НОВИНИ

Двопалатний парламент: переваги та недоліки впровадження
9.07.2007

By: Юлія СОКИРКА, ЦПД

Спрагнена віками незалежності та власної державності Україна, насправді виявилася неготова до побудови ефективної управлінської машини із системою стримувань і противаг після розпаду СРСР. Не треба бути істориком, щоб засвідчити в Україні розквіт традиції влади „сильної руки” ще з часів козаччини, в той час досвід парламентаризму у нас був просто вкрадений.   У 1991 році Україна постала перед необхідністю вибору моделі управління, і як більшість „недозрілих” демократій постсоціалістичного табору ми надали перевагу президентсько-парламентській формі правління.



Епоха „кучмізму” перетворила інститут президентства в антипод демократії та породила авторитарні тенденції, які завдяки феномену Помаранчевої революції, слава Богу, вдалося загальмувати Усвідомлюючи утопічність свого третього терміну, Кучма вирішив реформувати політичну систему таким чином, щоб передати важелі впливу в руки Верховної Ради та Кабміну. Ось так, ми стали свідками народження парламентсько-президентської, або де-факто парламентсько-прем’єрської форми правління.

Сьогодні історія фактично повторюється, Ющенко намагається реанімувати інститут президентства та озброїтися підтримкою верхньої палати парламенту. Правда важко сказати що це – просто частина піар-стратегії парламентсько/президентської виборчої кампанії чи серйозні наміри Президента? Якщо ж перше, то очевидно така піар-технологія може принести додаткові електоральні дивіденди Президенту та його політичній силі. Якщо ж останнє, то тут виникає ряд проблем: по-перше парламент 2007 року ми вибираємо за старої політичної моделі, і якщо референдум підтримає ініціативу Президента і його якимось дивом затвердить 2/3 Верховної Ради, то очевидно доведеться проводити знову нові парламентські вибори. Якщо ж політична реформа затягнеться до 2009 року і швидше відбудуться президентські вибори, то тут виникають сумніви чи виграє їх ще Ющенко. І раптом ми опиняємося перед загрозою повернення епохи „кучмізму”, адже сильних гравців на політичному полі України в нас вистачає.

Якщо зробити короткий екскурс в історію України, то ми вже мали досвід проведення подібного референдуму 16 квітня 2000 року. Як відомо, тодішній Президент Леонід Кучма пропонував винести на референдум шість запитань. За рішенням Конституційного Суду, два з пропонованих питань було виключено. Це стосувалося з’ясування ставлення громадян до прийняття Конституції України на референдумі та щодо припинення повноважень Верховної Ради після висловлення їй недовіри на референдумі.

В референдумі взяли участь 89,91% усіх громадян, і, що цікаво, абсолютна більшість їх (а це 81,68%) у відповідь на вміщене в бюлетені четверте запитання "Чи підтримуєте Ви необхідність формування двопалатного парламенту в Україні, одна з палат якого представляла б інтереси регіонів України і сприяла б їх реалізації, та внесення відповідних змін до Конституції України і виборчого законодавства?" висловилася за впровадження двопалатного парламенту. На інше ж, неофіційне запитання стосовно того, що саме громадяни розуміють під двопалатним парламентом і як його запровадження вплине на подальшу долю держави та суспільства, відповіді можна було почути щонайрізноманітніші — і лише деякі з них розкривали суть бікамералізму.

Насправді ж питання двопалатного парламенту є надзвичайно складним, і будь-які необдумані рішення можуть призвести до тяжких наслідків. Отож перш ніж вирішувати якесь питання, потрібно розібратись у самій його суті, зважити всі "за" і "проти".

На нинішньому етапі розвитку суспільства існування двопалатного парламенту випливає з форми державного устрою та потреби в оптимізації нормотворчої діяльності парламенту. Найперше, існування двопалатних парламентів пов'язують із державами, які мають федеративний державний устрій, оскільки одна з палат виникає як орган, що репрезентує всю націю загалом, а друга складається з депутатів, які представляють кожну частину федерації. Щоправда, непоодинокі і такі випадки, коли в країнах із федеративним устроєм існує однопалатний парламент (Коморські острови, Об'єднані Арабські Емірати, Танзанія, Ефіопія). І, навпаки, в багатьох унітарних державах (Іспанія, Італія, Франція, Польща і т. д.) створено верхні палати парламенту, які є органами регіонального (територіального) представництва.

Структура парламенту є однією з важливих характеристик як самого парламенту, так і держави загалом, що справляє досить значний вплив на рівень ефективності діяльності вищого представницького органу держави, його здатність відображати соціальні і політико-територіальні впливи, які існують у суспільстві. Вибір між одно- чи двопалатним парламентом насправді не є таким простим завданням, тим більше для пересічного громадянина, який далекий від теорії конституційного права та політології. Тому ми спробуємо концептуально відобразити переваги та недоліки бікамералізму.

Отже, до переваг бікамералізму відносять:

- оптимізація діяльності палат завдяки скороченню кількості членів палати та створенню умов для конструктивного обговорення питань і прийняття рішень;

- більша публічність і прозорість процедур обговорення і прийняття рішень, оскільки процес ухвалення будь-яких рішень відбувається в кілька етапів, а отже, стає більш доступним для публіки і преси;

- створення умов для прийняття політично виважених рішень, більш скрупульозного і досконалого опрацювання проектів законодавчих актів;

- палати контролюють одна одну, що дозволяє уникнути зловживань з боку однієї палати і підвищити якість роботи самого парламенту;

- збалансування політично протилежних сил у парламенті, що, в свою чергу, дозволяє краще узгоджувати політичні інтереси суспільства, запобігає свавіллю та зловживанням;

- кожен регіон (територіальна частина, громада) буде представлений у парламенті, що дасть змогу найкращим чином забезпечити його розвиток і врахувати всі можливі інтереси та особливості при ухваленні законів і будь-яких важливих рішень.

До недоліків двопалатності зараховують:

- ускладнення процедури обговорення і прийняття проектів законодавчих актів;

- створення штучних перешкод на шляху оптимального прийняття рішень, що призводить до послаблення представницької влади загалом та до посилення авторитарності правління;

- уможливлення політичного розмежування всередині парламенту, штучного протистояння між палатами і виникнення суперечностей між гілками влади;

- збільшення витрат на утримання парламенту.

Чи дійсно необхідна Україні така структура парламенту? І чи приживеться вона до наших умов (а ми до неї)? Питання доволі складне, тож при його розв'язанні неприпустимий поспіх, а тим більше передвиборчі маніпуляції .Загалом же позитивами запровадження двопалатної структури парламенту в Україні було б те, що верхня палата забезпечувала б представництво регіонів та територіальних громад. Відображення в законодавчій діяльності регіональних інтересів та інтересів громад може стати стабілізуючим чинником української державності, реального розвитку регіонів, підвищення економічної стабільності як регіонів, так і держави. Завдяки цьому може бути досягнутий і більш високий рівень стабільності самої політичної системи держави. Але це все тільки теорія, самі ж розуміємо, що українська практика виходить за рамки політичної класики.

З іншого ж боку, мінуси бікамералізму також очевидні. Ускладнена процедура прийняття парламентом рішень може призвести до вповільнення темпу роботи органу законодавчої влади і, як наслідок, гальмування економічних, соціальних та правових реформ. Створення двопалатної структури парламенту може стати кроком до посилення федералістських прагнень регіонів. Окрім того, негативні наслідки чекають і бюджетну сферу, оскільки нерівномірність розвитку регіонів України та нерівнозначність їхнього внеску до держбюджету спричинятимуть запеклі суперечки і постійне блокування питань, що стосуються бюджетної сфери. Бікамералізм в Україні передбачає надання палатам неоднакової влади, тому слід очікувати і процедурно-процесуальних ускладнень у їхній діяльності, посилення внутрішніх протиріч і спроб зловживання своїми повноваженнями. За можливого скорочення чисельного складу парламенту водночас зростуть витрати на утримання парламенту загалом

Та, як здається, найбільшого спротиву становленню в Україні бікамералізму слід чекати від свідомості самих людей. За всю історію нашої державності — від віча часів Київської Русі до Верховної Ради України — ми не знали практики двопалатного парламенту, тому належного історичного підґрунтя бікамералізм не має. А історія державного будівництва, як відомо, залишається визначальним фактором.

Відзначу також, що дискусії з приводу доцільності двопалатної чи однопалатної структури парламенту час від часу виникають у різних державах світу, зокрема і в розвинутих країнах зі сталим демократичним ладом. Але вони не стають предметом принципових політичних зіткнень. Питання про кількість палат у парламенті вирішується, виходячи з конкретних соціально-політичних та історичних обставин, а не з амбіцій окремих політиків.



<?xml:namespace prefix = o ns = "urn:schemas-microsoft-com:office:office" />



Назад до списку

08:55 (17.11.2019)
Екснардепа Святаша оголосили у розшук

15:53 (15.11.2019)
Бахматюк винен державі майже 30 мільярдів — Нацбанк

12:25 (12.11.2019)
Трамп обіцяє цього тижня опублікувати текст найпершої розмови з Зеленським

12:07 (12.11.2019)
У Нафтогазі розповіли що станеться, якщо контракту з РФ не буде

10:25 (11.11.2019)
Арахамія лякає, що ініціатива "Голосу" про вихід з Мінських угод загрожує скасуванню санкцій проти РФ

no news in this list.

no news in this list.

Продається домен
правда.укр

Ідеально підходить для новинного сайта, чи інтернет-газети.
Вартість домена - 2500 USD

Контактна інформація
cu_pol@yahoo.com

11:02 (31.10.2019)
Вже чотири села погодилися увійти до складу майбутньої Львівської ОТГ

10:58 (31.10.2019)
Віртуальні медичні картки є майже у всіх львів'ян

14:25 (30.10.2019)
"Золота лихоманка": на чиєму боці Аваков?

14:34 ( 1.11.2019)
Розглядаємо декілька концепцій подвійного громадянства – Пристайко

14:32 ( 1.11.2019)
Три фракції просять викинути Яременка з крісла глави комітету Верховної Ради

11:46 (31.10.2019)
Верховна Рада зняла недоторканність і дозволила арешт Дубневича

15:18 (30.10.2019)
Віцепрем'єр пояснив генсеку НАТО, чому не подаватиме заявку на ПДЧ

Lolitastad Stockholm, Sweden Flyttstädning i Stockholm - Städhjälp från Lolita Städ We are cleaning company located in the Stockholm city, Sweden

21:26 (31.10.2019)
Рада повернула кримінальну відповідальність за незаконне збагачення

10:21 (31.10.2019)
Богдан зізнався, що Хорошковський курує митницю

22:27 (15.11.2019)
Зустріч "нормандської четвірки" відбудеться 9 грудня

03:01 (15.11.2019)
"Слугиня" з Львівщини Верещук склала повноваження представника Кабміну у Раді і розкритикувала виключення Cкороход з фракції

22:57 (14.11.2019)
Путін сказав, що не так із розведенням сил на Донбасі

08:08 (13.11.2019)
Замість Луценко в Раду заходить В'ятрович

17:22 (11.11.2019)
Вартість проїзду у львівських автобусах планують підняти до 8 грн

Блок статей, Каталог статтей

20:17 (31.10.2019)
Рада ухвалила закон про відокремлення ГТС від "Нафтогазу"

08:36 (20.10.2019)
"Наша стройка" предлагает чердачные лестницы и другую продукцию для дома и квартиры

Центр політичних досліджень. Суспільно-гуманітарний консорціум «Ґенеза».
© 2004. КуПол (Культура і Політика). Всі права застережено.
© 2004. Розробка WebКузня