КУПОЛ. Культура і Політика. КУПОЛ. Культура і Політика.
 НОВИНИ   ВИБОРИ   СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ   ІНТЕРВ'Ю   ДАЙДЖЕСТ   ГОЛОСУВАННЯ   ПРО НАС  
КуПол по-старому вперед! версія для друку вперед! в закладки! вперед!
 

НОВИНИ

Гість програми – голова фракції «Свобода» у Львівській міській раді Василь Павлюк
23.11.2007

By: 22.11.2007 року, 22.05-22.50, прямий ефір, 25.11.2007 року, 15.00-15-45 - повтор

Автор і ведучий програми – Остап Дроздов   Журналісти – Зоряна Іллєнко, газета "2000", Влад Якушев, Zaxid.net   Експерт у студії – Петро Жук, керівник Центру досліджень інформаційних проблем території НАНУ.   Остап Дроздов:   Доброго вечора. Вас вітає політична програма «Прямим текстом». Мене звати Остап Дроздов. Прямі запитання, прямі відповіді, прямий ефір.   Якщо ви заглядали у календар, то у нас сьогодні День свободи. Це дуже символічно. Не випадково, що сьогоднішнім нашим гостем програми «Прямим текстом» є представник ВО «Свобода».



Це є Василь Павлюк. Він є заступником голови ВО Свобода, а також головою фракції Свобода у Львівській міській раді. Разом зі мною у цій студії журналісти львівських ЗМІ, а також наш експерт політолог Петро Жук.

Оскільки сьогодні День свободи, то будемо говорити про Свобода і в лапках, і без лапок.  Для початку маленький сюжет.

Транслюється сюжет:

Василь Павлюк сьогодні виступатиме у програмі «Прямим текстом» у двох іпостасях. Головним чином як заступник Олега Тягнибока у ВО Свобода, а отже з Павлюком буде сенс поговорити про те, як свобоцівці сприймають свою поразку на дочасних виборах і чому проти них воювали помаранчеві сили. З іншого боку, Василь Павлюк очолює фракцію Свободи у Львівській міській раді. А тому він просто зобов’язаний розповісти про всі кулуарні процеси у Ратуші. У будь-якому випадку Василь Павлюк, який славиться своєю емоційністю і навіть артистичністю, буде змушений говорити тільки прямим текстом.

Остап Дроздов:

Стільки компліментів вам зробила програма «Прямим текстом»! Перший блок питань я пропоную присвятити темі «Свободи». Ви тут стоїте як заступник голови цієї політичної сили. Вже другий рік поспіль «Свобода» не проходить у парламент, вона не може з ніким зблокуватися. Вона залишається типовою правою ідеологічною партією, проти якої, як не дивно, виступають так звані помаранчеві сили. Мене цікавить, які уроки ви, як політична сила, винесли з цієї дострокової парламентської кампанії?

Василь Павлюк:

В першу чергу я хочу подякувати усім тим, хто мене підтримав під час цієї виборчої кампанії. Хочу вам сказати, що ви направду справжні українці, справжні патріоти – ті, хто віддав голос за Свободу. Які не побоялися, що ваш голос пропаде. Вас бомбували. Вам казали, що Україну може врятувати хтось інший, тільки не свободівці. Ви сильні, ви молодці, на таких тримається Україна. Ще раз дякую.

Щодо уроків, то ми їх зробили для себе. Кампанія була дуже цікава. Не така, як раніше. Були великі гроші, нас не пускали на центральні ЗМІ. Ми вдячні місцевим ЗМІ, які нам дозволяли вийти в ефір, поспілкуватися з виборцями і сказати, що ми несемо для України. Ми побачили, що люди на сьогодні більше вірять отим брехливим обіцянкам. Я зараз не хочу акцентувати на конкретних політичних силах, хто що казав і обіцяв – люди самі розберуться і побачать, чи виконають те, що їм наобіцяли.

Ми б сьогодні були щасливі, задоволені, якби оті всі обіцянки, які давали виборцям, виконали. Бо для нас, націоналістів, свободівців, направду найважливішим сьогодні є, аби Україна була українською. Або щоб всі громадяни жили самодостатньо, були забезпечені і багато іншого.

Остап Дроздов:

Результати показали, що виборців Свободи стало вдвічі більше. У Києві – в чотири рази більше. Для вас це є тенденція, але цього є мало.  І фактично це можна пояснити так, що Україні не потрібні праві партії із таким здоровим націоналістичним ухилом. Тобто, Україна хотіла б проголосувати за олігархів, які можуть купити ефір в Шустера і завішати усю країну біг-бордами. Тобто, правих цій країні не потрібно. Ви з такою оцінкою погоджуєтесь?

Василь Павлюк:

Ні, я не погоджуюсь. Кампанія була брехлива. Людей ввели в оману. Виборці під тим впливом повірили. Але я думаю, що це було востаннє, що люди повірили тим побрехенькам. А праві партії потрібні Україні і вони будуть, вони є. Свобода зайняли праву нішу. Свобода – це права партія, яка направду стоїть на захисті не тільки титульної нації – української, але ми стоїмо і на засадах захисту всіх українців, всіх громадян України, які мешкають в Україні, щоб дійсно вони жили самодостатньо і були захищені. Оплата праці має буде достойна, пенсійне і судове забезпечення.

Остап Дроздов:

Чому, на ваш погляд, люди не йдуть голосувати за ідеологічні партії?

Василь Павлюк:

Ми за один рік здобули вдвічі більше прихильників. І не тільки на Західній Україні, де бомбували людей, що Свобода – це виключно регіональна маргінальна партія. Ми в Києві, Наддніпрянщина, Центральна Україна – там у нас збільшилося виборців, прихильників, симпатиків. Там цілі організації створилися. Ми дуже задоволені.

Остап Дроздов:

Ваша думка про сам перебіг виборів. Абсолютно відкрито проти вас агітували помаранчеві сили, які вийшли з Майдану,  які так само патріоти, так само люблять Україну і так далі. БЮТ, зокрема, прямим текстом казав, в жодному разі не голосуйте за Свободу. Те саме казав НУНС. За що помаранчеві сили так «мочили» вас?

Василь Павлюк:

Це ще раз говорить про те, що ми говорили перед виборами, йдучи до людей. Що оці три великі мегапартії – Регіони, НУ, БЮТ –  нічим не відрізняються між собою.

Остап Дроздов:

Але, голосуючи за БЮТ, голосуєш проти ПР, а ви тепер кажете, що це те саме.

Василь Павлюк:

Зверніть увагу, пане Остапе.  Нас «мочили» НУ і БЮТ. Вони не згадували про Регіони, про комуністів, виключно сконцентрували увагу на Свободі. Це говорить про те, що вони боялися, щоб Свобода не потрапила у парламент і не сплутала їм карти.  Бо якби сьогодні Свобода була в парламенті, то, повірте мені, навіть те, що відбувається зараз, такого б не відбувалося.

Остап Дроздов:

Запитаємо в експерта, а що було б, якби Свобода була в парламенті?

Петро Жук:

Перше, напевно, варто кілька слів сказати про причини, чому Свобода не парламенті і чому Свобода набрала менше вдвічі, ніж її рейтинги були за тиждень до виборів. Свобода – найяскравіший приклад ідеологічної партії. З правого боку вона була єдина, якщо не рахувати дуже маленького невідомого Українського народного блоку, про якого навіть ніхто не знає, хто там є.

В останній тиждень різко впав рейтинг Свободи через те, що її просто-напросто відключили від ефіру на центральному телебаченні.  Перед тим були певні домовленості. А може для забави показати, а раптом, от подивіться, які націоналісти і їх пускали. Потім їх відключили.  Це основна проблема того, що вони взяли удвічі менше. ніж за рейтингами мали взяти.

Кажуть, що проти них виступали тільки помаранчеві. Та ні. Дуже зручно і вигідно було і комуністам, і регіоналам. Я пам’ятаю, як Олена Бондаренко виступала проти Олега Тягнибока. Так що боролися всі проти Свободи.  Тому що, якщо партія виступає з певними ідеями, то, ті, хто без ідей борються проти всіх. Ті, хто з одними ідеями, бореться проти інших ідей. Це могли проти Литвина не виступати сильно. Тому що там були квазіідеї. Ідея єдності України у них теж була. І вони завдяки цій ідеї і пройшли.

Тепер про причини невдачі. Партія звикла бути крайньою правою.  А тут раптом їй відкрився діапазон, вона стала представником усіх правих, тому що інших просто не було. Вони просто не змогли вписатися.  Пам’ятаю, у між виборчий час регулярно роздавалися газети «Свобода», партія працювала в нормальному режимі і без виборів. А тут треба було активізуватися. Інші партії нічого не робили без виборів. А вони просто не змогли перелаштуватися, наростити свій потенціал саме на цей час.

Остап Дроздов:

Мені цікаво, як на це відповість сам представник Свободи.

Василь Павлюк:

Якби Свобода була в парламенті,  то не було б того хаосу, і однозначно ми б стояли в тому таборі, який виступає за єдність України, державотворення.

Остап Дроздов:

І ви були б у коаліції з БЮТ і НУ, які вас «мочили»?

Василь Павлюк:

Так. Як не дивно, але це є нормальні речі, тому що при всіх мінусах і поразках Віктор Андрійович Ющенко є наш президент, якого мив всі разом обирали.  Сьогодні Свобода під час виборчої кампанії загострила спеціально дуже болючі соціальні і національні питання – нас критикували, нас били, але ми то спеціально робили. А сьогодні ми бачимо вже в діях президента і в діях інших політиків всеукраїнського рівня, ті самі тези, ті самі фрази, що говорили ми.  І дещо вже вирішується, дещо вже міняється.  І про УПА, і по Шухевичу, це і мовні питання.  І ми задоволені, що ми спонукали, заставили ті питання підняти на пік і розглядати їх. Бо 16 років в державі про це не говорилося. Не робилося. Був штиль.

Влад Якушев:

Я хочу висловити свою думку, чому БЮТ виступав проти Свободи. Вони зіграли на протиставленні Заходу і Сходу. Тобто, сказати, що ми проти Свободи – це означає сказати, що ти не такі, як вони, що ми ближчі до вас на Сході.  За рахунок цього вони витягали електорат Сходу України. Моє питання. У вас радикальні ідеї, у вас радикальні наголоси стоять, які виборців на Сході відлякують.  Чи не варто зараз пом’якшити ситуацію, що підтягнути виборців?

Василь Павлюк:

Знаєте, до нас прилип такий термін – радикалізм. В чому ми радикальні?

Остап Дроздов:

В тому, що хочете пересадити пів країни.

Василь Павлюк:

Нікого ми не хочемо саджати. Для того є органи внутрішніх справ.  Є суди. Хай вони тим займаються.  Ми просто хочемо, щоб наша держава була українською. Так як Польща є польською, Франція є французькою, Росія є російською. Всього-на-всього ми хочемо, щоб українці були господарями на своїй землі.  Ми не виступаємо проти інших націй, ми ніколи про те не говорили. Ми говорили про конкретних представників інших націй, які щось у нашій державі недобре роблять. А те, що ми говоримо любити своє, рідне – хіба це радикалізм? Коли у Росії кажуть любити Росію, то там нема радикалізму.

Остап Дроздов:

Україна – це та країна, де любити Україну в Донбасі – це радикалізм.

Василь Павлюк:

Друзі мої, ні. Ми їздили по всій країні. І Олег Тягнибок, і Ірина Фаріон, Іллєнко, Бенюк, я. Звичайно, там є дуже багато російськомовних. Так історично склалося, що вони дійсно не розмовляють українською мовою, бо їх не вчили.  Але в душі вони так само українці, так само патріоти. Вони хочуть щось робити. Там знайшлося дуже багато прихильників. Сьогодні ситуація абсолютно міняється і ви побачите, що до наступних виборів Свобода там буде домінувати.  Навіть не в Галичині, а там.

Остап Дроздов:

Це прозвучало досить оптимістично.  Моє питання трохи ширше. Таке враження, що чим
більше успіху буде мати Свобода, тим більше у неї буде з’являтися ворогів.  Тому що з одного боку помаранчеві існують, з іншого – партія Ахметова – це само собою. Вони не зацікавлені в тому, щоб ви були в тому числі і в парламенті.  Як ви бачите свою перспективу в майбутньому, оскільки сили нерівні.

Василь Павлюк:


Вони сьогодні не рівні. Бо звичайно у нас нема тих олігархів, нема тих коштів, які мають вони. Ми не маємо тих впливів на центральному рівні, які мають вони. Але ми віримо в те, що українці прокинуться. Навіть сьогодні, ви самі на початку сказали, День Свободи. Ми всі пам’ятаємо помаранчеву революцію, де Свобода була чільником, бо на чолі з Олегом Тягнибоком захопили той Український дім, де могли розміститися усі революціонери. Але ніхто не міг подумати, що тоді вийде вся Україна, стільки мільйонів людей підніметься  всюди. Дух прокинувся. І я не вірю, що українці не прокинуться. Рано чи пізно. Наша нація така, що вони хочуть спокою, хочуть миру. І це добре. Бо краще поганий мир, ніж добра війна.  Але все-таки наш народ прокинеться. Він зрозуміє, що любити своє – це прекрасно.  І бути господарем на своїй землі – це прекрасно. Тому що навколо нас всі так живуть.  Вони живуть чудово, вони не мають таких проблем, як ми маємо.

Петро Жук:

Коментар про ситуацію, яка склалася після того, як Свобода не пройшла. Ми бачимо, що наш президент принаймні показує намагання навести порядок, чого дуже від нього хочуть люди. З іншого боку, показує намагання захистити і українців, і згадаймо візит до Ізраїлю, де він нормально і правильно з погляду українців сказав щодо Шухевича. Але це ж, по суті справи, ідеологія Свободи. Тобто, президенту зараз дуже потрібна ця Свобода.

Що ми маємо в парламенті? Маємо ідеологічних нібито комуністів, квазіідеологію Литвина, маємо цілком без ідеологічні Регіони і БЮТ. Тому що Юлія Тимошенко сама сказала, що на Західній Україні казали одне, а на Східній – інше. Тобто, основне – влада. А яким способом це вже без різниці.  І так само Регіони.  Вони  не є ніякі антиукраїнці зовсім. Так, як їм зручно, як електорат від них хоче, так вони і кажуть.  І через те деякі представники Партії регіонів однозначно притримуються навіть націоналістичної ідеології.  Третя сила зшита з клаптиків – це НУ. Соціалісти, навіть комуністи за своєю ідеологією і ментальністю – Луценко, праві – Костенко чи Рух, і проєвропейська НУ – оце ті клаптики. Так от, якби була Свобода зараз в парламенті, то президенту не треба було робити дискусію з Луценком, бо Народна Самооборона то підтримує, то не підтримує. Це була б тверда сила, яка б мала українську основу.

Остап Дроздов:

Вимальовується прозора тенденція, що якось так ви підводите людей до того, що перспектива Свободи – в пропрезидентськості. Це так чи не так?

Василь Павлюк:

Чому ні? Ми ж не проти президента як інституції. В нашій програмі ми чітко виступаємо за пропрезидентську державу. На сьогодні ми маємо Віктора Андрійовича. Він є етнічний українець. Те, що він зараз робить тверді конкретні кроки – браво, це справжній президент.

Зоряна Ілленко:

Перше моє питання по соціологічних дослідженням. Ми всі пам’ятаємо,  які великі цифри ставили ті чи інші соціологічні служби, однак по виборах ми отримали зовсім інші дані.  Тобто, різниця така велика не якісь там соті чи десяті відсотка, а досить суттєво. Друге. Я хотіла б повернутися до радикалізму. Оскільки є дуже багато малих різноманітних організацій, деякі з них політичні, але досі вважаються в підпіллі. Вони досить часто намагаються приєднатися до вас на якихось мітингах, висловлювати свої позиції. Водночас це все приписують суто вам. Чи маєте намір якось співпрацювати з такими організаціями, або навпаки, їх відсікати?

Василь Павлюк:

Дуже слушне запитання.  Ми зіштовхнулися з такою проблемою, коли проводили марші захисту українців. Це були Чернівці, Київ, Схід України, Тернопіль, Львів, Франківськ. І дійсно, ви маєте рацію, що було дуже багато радикальних групок, і вони хотіли під нашими прапорами пройти, маючи свій прапор, безперечно.  І коли йдуть в колоні, то зовні виглядає, що це всі із Свободи.  І все, що робиться, це робить Свобода.  Зараз ми над тим працюємо дуже серйозно.  І працює голова партії. Веде перемовини з лідерами тих угруповань чи партій, чи громадських організацій. І якщо вони будуть сповідувати нашу ідеологію, ідеологію українського націоналізму, помірковану, то ми їх приймемо – чому ні? Але якщо це буде щось на кшталт такого руйнування, тобто ми найкращі. А всі решта ніхто – з такими ми не будемо працювати.

Зоряна Ілленко:

Це буде залучення до партії чи це буде створення якогось блоку?

Василь Павлюк:

Це може бути в різних формах.

Остап Дроздов:

Це питання на майбутнє. Ми говорили про результати виборів для Свободи. А мене цікавить ваша думка щодо результатів виборів для людей.  Що дали ці вибори? Нові люди не прийшли. Людей знову надурили. Люди купилися на заклики, що щось зміниться у цій країні. Ви такої думки чи ні?

Василь Павлюк:

Нічого не поміняється. Сьогодні нічого не поміняється.  Правда, президент якісь кроки вже почав робити.

Остап Дроздов:

Але перевибори вже з’їли купу грошей, купу нервів, вони дали щось цій країні?

Василь Павлюк:

Нічого не дали.  Це просто в колоді перетасували карти.  Зараз буде просто розподіл крісел, посад. Оце все, що поміняється. Бо, повірте мені, у тій колоді, Дмитро поміняв Івана, Іван поміняв Петра. І нічого не поміняється, бо вони між собою друзі. Вони мають певні бізнесові інтереси.

Остап Дроздов:

Я оце питання задавав вашій колезі Ірині Фаріон.  Воно майже жартівливе.  За ймовірним законом про люстрацію, кого би ви першого у Львові посадили у тюрму, притягнулися б до люстрації.

Василь Павлюк:

Якраз ми ніколи не ставили питання когось саджати у тюрму. Чому у нас сьогодні є проблеми через 16 років? Тому що у нас надалі глибинно сидить совєцька машина, і представники цього керують державою.  І на центральному рівні. І на місцевих рівнях. Це всі вчорашні представники комуно-олігархічного клану.  Можливо, що серед них є нормальні порядні люди. І можливо там добрі українці, добрі патріоти. Але вони звикли працювати по-старому. Так, як їх вчила та система.  І ми ніколи нічого не збудуємо нового на старому недоброму фундаменті.

Сьогодні ми говоримо не про те, щоб когось саджати. Просто пролюструвати. На 5 років, чи на якийсь там термін, відсторонити від влади.  Це першочергово. У нас є маса прекрасної молоді.

Остап Дроздов:

Комуністів, кадебіситів – це зрозуміло. А кучмісти це хто?

Василь Павлюк:

Це ті самі комуністи, які вчора були при владі.

Остап Дроздов:

А Ющенко, який був міністром при Кучмі.

Василь Павлюк:

Мені дуже прикро, але в блоці НУ і в БЮТ, і в Регіонах є маса тих самих людей. Просто їх треба відправити на вільні хліба.  Хай заробляють собі своїм приватним бізнесом. А від влади їх відсторонити.

Остап Дроздов:

Ремарка політолога на тему люстрації.

Петро Жук:

Не погоджуюсь з тим, що вибори нічого не дали.  Вони дали. Це черговий крок до доведення до абсурду теперішньої олігархічної системи.  Стосовно кучмістів також не погоджуюсь. Справді, Кучма був найяскравішим представником олігархічної системи. І це правильно. Але вона дала стабільність Україні на певний час.  Вона була потрібна. Без того Україна не вистояла б. Але це минулося. І мені здається, що Кучма сам це зрозумів. Мені здається, що несправедливо Кучму звинувачувати. Подивімося на Росію, де робиться новий Росіятуркменбаші. А Кучма цього не зробив.  Так що слово «кучмісти» треба замінити.

Влад Якушев:

Ви кажете, що Україна потребує змін. Зараз серед українських політиків точиться дискусія щодо того, чи треба вносити зміни до Конституції. Як ви вважаєте, чи потрібні зміни у нашій Конституції?

Василь Павлюк:

Однозначно, що зміни у Конституції потрібні. Що конкретно – я б не хотів акцентувати. У нас є своя програма. Ми – за чітку президентську республіку, професійну потужну армію. У нашій країні є дуже багато фахівців, спеціалістів в ядерній галузі. Однозначно треба розвивати цю галузь.  Бойові ракети – це час покаже. Зараз ніхто того не буде відновлювати, це не на часі. І коштів немає. Але повністю від того відмовлятися не варто. Тому що сьогодні рахуються тільки із сильними. Слабого не поважають.  Ми добровільно все повіддавали, пороздавали і кажемо – беріть нас, ми такі файні. Ми в Європу йдемо, ще кудись. Нікуди не йдемо, виявляється. Нас ніхто не бере.

Остап Дроздов:

Я пропоную перейти до масштабів міста. Зараз моє питання до вас як до голови фракції Свобода у Львівській міській раді. Місяць тому була публічна заява всіх голів фракцій, в тому числі і ваша заява про те,  що у депутатів не дуже все так гладко із Садовим. Скажіть максимально чітко: Садовий хороший мер чи поганий?

Василь Павлюк:

Ви так конкретно питаєте. Я б так не ставив питання. Він той мер, якого обрала громада. Він отримав більшість і є законний мер Львова.

Остап Дроздов:

Основні претензії, або проблемні місця Садового.

Василь Павлюк:

Я б не сказав, що це претензії, швидше побажання. Пройшло трохи часу, ми всі притерлися, і міський голова, і депутатський корпус. І бачимо свої мінуси, і його мінуси. Він, напевно, бачить наші. Я думаю, що бачить і свої. Сьогодні я б йому просто побажав тісніше працювати із депутатським корпусом, прозоріше, відкритіше.  Дуже багато в нього є цікавих ідей, думок, і це добре, це правильно. Просто, щоб було більше прозорості і відкритості. Чому виникли якісь застереження з нашого боку? Тому що приймаються якісь певні рішення, а ми того не знаємо.

Остап Дроздов:

От яка громадська думка існує у наших глядачів щодо депутатів міської ради? Що це бізнесмени, що це люди, які направо-наліво торгують нашою землею, нашим комунальним майном. Диму без вогню не буває. Скажіть людям, чим ви там займаєтесь у Ратуші на громадських засадах?

Василь Павлюк:

Дуже слушно, що на громадських засадах. Всі ми маємо якісь робочі місця чи приватний бізнес або в когось працюємо. І ми, забираючи у себе вільний час, ми працюємо для громади. Ми працюємо у профільних комітетах, ми працюємо по скаргах. Там сотні скарг приходить. Люди звертаються до нас із дрібничками, здавалося б: там щось поламалося. Там нема води, там нема тепла. Але ми мусимо йти і з’ясовувати. Щоб щось з’ясувати по одній скарзі, треба затратити годину-дві. А скарг є гори. І плюс ми працюємо над порядком денним.  Це земля, це майно і маса інших питань.

В Польщі чи в інших європейських державах депутати місцевих рад отримують зарплату. Він приходить з 9 до 6, він відповідає і з нього можна спитати.  А що ви можете спитати з депутата, коли він працює на громадських засадах.

Остап Дроздов:

Тим більше, коли він підзвітний не виборцю,  а своєму партійному керівництву, списки закриті. Як це все змінити?

Василь Павлюк:

Перше, ми виступали за відкриті списки. Щоб змінити виборчу систему, щоб йшли від партії, бо партії теж повинні відповідати за тих, кого вони делегують і за кого несуть відповідальність. Але мають бути відкриті списки. Щоб людина не голосувала за список, а за особистість – хто ця людина. А пізніше з нього спитати і або обирати його на наступний термін, або не обирати.

Наприклад, у нашій міській раді не потрібно 90 депутатів. Повірте мені. Ну 50 від сили. І якщо б вони отримували якісь фінанси – зарплата чи премія, то з них більше можна питати. Що стосується розпродажу землі. Зараз все йде з аукціони. Зараз створена конкурсна комісія. Все в рамках закону.

Остап Дроздов:

А що із землею у Львові?

Василь Павлюк:

Нормально із землею у Львові.

Остап Дроздов:

А чому РНБО тоді приїжджає?

Василь Павлюк:

Це є напрацювання минулої каденції.

Остап Дроздов:

Буняка і Сірика?

Василь Павлюк:

Я б не називав прізвища.  Там дійсно є трошки проблема.  А для того є органи і вони розберуться. Але повірте – все діється в рамках закону. Чиновницька бюрократія у Львові є. Вона є в цілому по Україні. Та й у Франції попробуйте щось оформити. Але у Львові також є. І нам хотілося б то змінити.

Є такий ветеран війни, пан Микола. Він ходив три роки, хотів собі щось шматочок. У нього троє діточок. Він направду немає за що жити. Людина покалічена тою війною. Він три роки ходить і йому не давали. Я взяв його за руку, пройшовся, і він сьогодні отримає.  Перед Богом моя совість чиста. І таких багато прикладів.  Не тільки я то роблю. Багато моїх колег-депутатів також.  Щось робиться, щось міняється у Львові.

Зоряна Ілленко:

Чутки про те, що на весну готуватимуться референдум щодо міського голови, щодо можливої його відставки. Наскільки депутатський корпус готовий підключитися під чи вже зважувалися якісь оцінки стосовно того. Адже Львів вже мав нагоду працювати під секретаріатом, а не міським головою. І чи він виграв від цього? Тим паче, що ви зараз заговорили про результати РНБО.  Можливо, саме в тому проблема.

Василь Павлюк:

Недавно пікетували міську раду групка людей. Я не знаю, хто їх очолює.  Я вам скажу, що сьогодні проводити референдум на заміну міського голови нема потреби. Так, він не ідеальний мер, він має мінуси, багато має мінусів але я думаю, що з цим можна боротися. І це людина, яка зрештою вчиться. Головне вказувати йому. Не боятися йому то говорити. Що особисто ми, свободівці, не боїмося робити і говоримо правду.

Остап Дроздов:

Ще одна зухвала чутка. Коли голодували працівники газети «Ратуша», то намагалися залучитися підтримкою медіа і звернулися через ПР до донецького телеканалу ТРК Україна, щоб зняти, показати жахливе помаранчеве нутро у Львові і як переслідують журналістів. Журналісти  отримали кулуарну відповідь з Донецька: а ми своїх не чіпаємо.  Як би ви це прокоментували?

Василь Павлюк:

Ви знаєте, я не знаю, хто для нашого мера свій, а хто чужий. Але я знаю, що нас, свободівців, звинувачували і плітки пускали про те, що ми фінансуємось від Ахметова, від ще когось. МИ вже сміялися і казали – ми фінансуємось з Ізраїлю.

Остап Дроздов:

А ви щось чули про те, що зараз дуже великий вплив останнім часом на Садового має пан Писарчук?

Василь Павлюк:

Мені це невідомо. Але зрештою будьмо реалістами. Так, пан Писарчук має великі проблеми і він їх мусить вирішити. По ринку «Південному». Але зрештою будьмо реалістами. Пан Петро є наш, галичанин. І щось робить – добре чи погане, але щось робить. Якщо він навіть з мером міста має якісь добрі стосунки, а чому ні?

Остап Дроздов:

Ви казали, що вас звинувачували в тому, що вас фінансує на виборах Партія регіонів. І Ірина Фаріон тут теж це спростовувала. От що казала, зокрема, Юлія Тимошенко, яка вам і підбила рейтинг, тому що вона відкрито закликала не голосувати. Вона казала, якщо ви проголосуєте за ВО Свобода, то ці голоси дістануться Партії регіонів. Якщо розібратися, то в принципі десь так чуть-чуть вийшло.

Василь Павлюк:

Але чому Юлія Володимирівна не сказала, що і їй дістанеться, і НУ дістанеться. Чому вона про те не говорила. А тільки бачила Регіони.  Якби Юлія Володимирівна трохи думала на перспективу, якщо б їй те було вигідно, то вона замість того, щоб витягувати якісь інші партії, як Блок Литвина за вуха витягнули, де він мав 000, але вони пройшли, але сьогодні абсолютно відомо, з ким він буде, ще час покаже. А пройшла б Свобода, мали б 20 чоловік умовно, то це були б гарантовані союзники в тих державотворчих процесах, які відбуваються у ВР.

Остап Дроздов:

Минулого тижня тут був лідер партії Зелених Віталій Кононов.  Також казав, що для Литвина всі скидалися. Ви щось знаєте про це? Звідки взявся Литвин?

Василь Павлюк:

Перше, коли порушили права нашої політичної сили, це коли не дозволили, щоб наші представники брали участь у виборчих комісіях. Нам законом заборонено було, бо ми не є парламентська партія. Це вже порушує наші права. Головне не хто як голосує, а хто як рахує.  Але ви бачили, що ми жодного серйозного протесту не робили. Так, ми звернулися по деяких питаннях до судів, ми маємо позитивні рішення судів, але ми навіть не стали те оголошувати і висвітлювати, тому що ми зрозуміли, які відбувалися ці вибори. Вони пройшли тихо, спокійно, все наперед було розмірено, все наперед було зрозуміло, хто є хто.  Єдина проблема була – хто з них буде перший.

Влад Якушев:

На загальноукраїнському рівні є тертя між Свободою, НУ і БЮТ.  Хотів би поцікавитися про відносини між львівськими депутатами. Чи є тертя між фракціями, чи є проблеми?

Василь Павлюк:

В обласній раді наші колеги-депутати зі Свободи є в опозиції. В силу різних обставин вони змушені були піти в опозицію.  Тому що так працювати, як працюють колеги з обласної ради,  вибачте, але ми не погоджуємось на таку роботу. Це треба окрему передачу робити – як працюють депутати обласної ради і куди вони ведуть область. 

А щодо міста, то тут трохи інша ситуація.  Коли ми прийшли у міську раду, то ми всі сіли, подивились, які партії пройшли і які фракції створилися. Відповідно, я вам скажу, що у нас сьогодні  добра співпраця, що стосується господарки міста.  Ми всі є львів’яни. І ми всі хочемо, щоб наше місто було прекрасне, квітуче і було впорядковано. Те, чого ще, на жаль, немає. І ті корки на дорогах. І погані дороги. І маса іншого.  Це все накопичувалося купу років. І за один рік не поміняєш всього. Це сьогодні дійсно буде кардинально мінятися і тут ми є єдині, незалежно від того, яких ми політичних поглядів. У нас сьогодні тут ідилія. Ми працюємо на благо міста.

Що стосується політики, так, тут у нас є деякі розбіжності. Не завжди вони підтримують якісь програми, заяви чи засади, які декларує Свобода. І не завжди ми підтримуємо те. що декларує БЮТ чи НУ. Але що стосується господарки – ми однодумці.

Остап Дроздов:

Мешканці міста по великому рахунку не розрізняють. Тобто, якщо є погана ситуація з водою, то винна міська рада.  Вони думають, що це депутати сидять і вирішують. Власне, де провести такий водорозділ між відповідальністю. Де відповідає дійсно міська рада як 90 людей. А де відповідає конкретна виконавча служба. Апарат мера, конкретно Садового. Бо ви на собі тягнете негатив міста, всіх міських проблем.

Василь Павлюк:

Я з вами погоджуюсь. І це дуже прикро, бо дійсно багато людей не розрізняють, що є виконавчі органи влади, які насправді ставлять ті підписи і вся вертикаль йде від них.

Остап Дроздов:

Вони зарплату отримують.

Василь Павлюк:

Власне, про що йдеться.  Ми сьогодні несемо, умовно, моральну відповідальність за те, що робиться у місті. Ми сьогодні можемо ініціювати відставку якогось певного чиновника. Але не завжди мер може до нас дослухатися. Він може його звільнити, а може не звільнити.  Ми можемо заслуховувати на сесіях, давати в пресу і так далі. Але щоб дуже серйозно вплинути, то нема сьогодні таких механізмів.

Петро Жук:

Маємо систему місцевого самоврядування як маємо. Дуже далеку від демократії. На громадських засадах, ми прекрасно розуміємо, нічого нормального зробити не можна.  Але за них ми голосували, таких і маємо.

Тепер щодо майбутнього Свободи. Оскільки це єдина засвічена на парламентських виборах права ідеологічна партія, зараз необхідно, щоб люди, прихильники правих ідей, бачили і розуміли, як Свобода дивиться на ситуацію в Україні, як на ситуацію в світі. Тобто, треба, щоб  було чути голос Свободи.  Я хочу до пана Василя звернутися, щоб ваші прихильники весь час чули ваш голос, вашу позицію і куди ви йдете, що кажете, чи підтримуєте тих, хто хоче, щоб Україна була українською.

Василь Павлюк:

Ми на правильному шляху. Ми робимо добрі речі.  Ісус Христос прийшов на землю зі своїм вченням, його не зрозуміли і розіп’яли. Його учні пішли світом пропагувати ідеї. Багатьох не розуміли, били, вбивали. Сьогодні ми маємо мільйони, які вірять тому вченню.

Ми, націоналісти-свободівці несемо ідею любові до свого рідного, до мами, до дітей, до сім’ї, до села. І якщо нас сьогодні не всі розуміють, то я переконаний, що прийде час і нас зрозуміють.  Ми працюємо на майбутнє. Якщо сьогодні ми не пройшли – нічого страшного. Ми працюємо на завтра, на післязавтра, для наших дітей і внуків. Це важливо.

Остап Дроздов:

Пане Василю, дякую за такий оптимістичний фінал нашої програми.  Сьогодні у нас в студії був заступник голови ВО Свобода, а також голова фракції Свобода у Львівській міській раді Василь Павлюк. Ще раз Вам дякую.

Наступного четверга в цій студії буде майор Микола Мельниченко. 
 


Програму підготовлено за участю суспільно-гуманітарного консорціуму "Генеза"



Назад до списку

10:56 (14.08.2020)
ЄС відмовився визнавати перемогу Лукашенка на виборах

09:10 (14.08.2020)
Протести в Білорусі: штаб кандидата висунув три вимоги до Лукашенка

10:43 (13.08.2020)
Нові антирекорди COVID: 1 592 хворих, 315 госпіталізованих, Харківщина – антилідер

15:09 (12.08.2020)
1 433 нових хворих на COVID в Україні: Київ – знову антилідер

09:42 (12.08.2020)
Байден обрав кандидата на посаду віцепрезидента

no news in this list.

no news in this list.

Продається домен
правда.укр

Ідеально підходить для новинного сайта, чи інтернет-газети.
Вартість домена - 2500 USD

Контактна інформація
cu_pol@yahoo.com

no news in this list.

no news in this list.

Lolitastad Stockholm, Sweden Flyttstädning i Stockholm - Städhjälp från Lolita Städ We are cleaning company located in the Stockholm city, Sweden
Interested in Muslim Marriage? Check out Muslims4Marriage.com

no news in this list.

no news in this list.

09:33 (12.08.2020)
У Мінську знову загострення: мітингарі відновлюють барикади

12:00 (11.08.2020)
Степанов заявив, що "друга хвиля" епідемії почалася раніше за прогнози

10:50 (11.08.2020)

09:59 (11.08.2020)
В Україні – 1 158 нових хворих на COVID, Одещина – друга за приростом

09:52 (11.08.2020)
Тихановська виїхала з Білорусі у Литву

Блок статей, Каталог статтей

no news in this list.

Центр політичних досліджень. Суспільно-гуманітарний консорціум «Ґенеза».
© 2004. КуПол (Культура і Політика). Всі права застережено.
© 2004. Розробка WebКузня