В інтерв’ю «Главреду» Микола Кміть хоч прямо про це і не говорить, але все ж списує шумиху навколо звільнення губернаторів на «політичні моменти».

Миколо Івановичу, засідання Кабміну в середу, зважаючи на все, було не найлегшим і найприємнішим заходом у вашому житті і житті чотирьох ваших колег-губернаторів. Чому саме Львівська область визнана прем’єром однією з найбільш неблагополучних в Україні у плані темпів росту інфляції?

Ну, мабуть, треба було когось вибрати... Це стосувалося не інфляції – за цими показниками ми не є у п’ятірці. Неблагополучність в даному випадку стосувалася показників заборгованості з виплат заробітної плати.

Чи відповідають ці закиди дійсності? Чи справді справи з виплатою зарплатні в області аж такі погані?    

Зростання заборгованості заробітної платні у нас зараз сягнуло 38% - за темпами це досить багато. Це 31 мільйон гривень: порівняно з іншими це далеко не найвищий показник, але все одно нам потрібно з цим боротися. На це дійсно потрібно звертати увагу, бо не виплачувати людям зароблені гроші – неправильно.

А з чим пов’язана така заборгованість?  

Основна сума у три мільйони заборгувало області Міністерство оборони за виконані замовлення. На Кабміні ми підняли це питання й зараз вирішуватиметься, яким чином погасити цю заборгованість. Окрім того, є заборгованість у п’ять мільйонів по підприємствах-банкрутах – це питання до арбітражних керуючих, яких треба буде підганяти, щоб швидше вирішили його.

Є не дуже приємні речі, пов’язані і з економічно активними 152 підприємствами, які з якихось причин не виплачуть заробітну платню своїм працівникам: тут нам уже треба працювати з прокуратурою. З питань заборгованості за зарплатню у нас відкрито 13 кримінальних справ проти керівників цих підприємств, 67 справ уже передано в прокуратуру. Треба буде тісніше попрацювати з директорами мені особисто, аби вони таки виплатили людям гроші. Взагалі ж таке ганебного явища як борги за зарплати на Львівщині бути не повинно!

Прем’єр заявляла, що від кожного губернатора особисто вимагає план антиінфляційних дій в окремо взятій області...      

У боротьбі з інфляцією не все залежить від губернатора: інфляція – це явище національного масштабу. Від губернатора залежить торгівельна націнка: ми її контролюємо, і вона не більша, ніж задекларована. Її вплив на загальну картину в межах 3%, а ми маємо інфляцію по продуктах близько 21%! Зрозуміло, що 17% продуктової інфляції пов’язано не з націнками. Це проблеми, які треба вирішувати стратегічно й комплексно з монетарною політикою, в балансі між доходами населення й зростанням валового внутрішнього продукту - це питання макроекономіки. Але я згоден, що комплексно і всім разом треба до цього братися, й така розмова, яка була в середу на Кабміні, була потрібна...

Львівщина у питанні подолання інфляції не відрізняється від будь-якої іншої області: різниця між найкращою і найгіршою областю у цьому питанні – відсотків півтора. Це свідчить про те, що якби були хороші чи погані керівники, різниця була б значно більшою. Тобто про значний вплив керівників на місцях у цих питаннях не йдеться. Хоча ми, звичайно, робитимемо усе можливе через товарні інтервенції, працюватимемо з Держрезервом, щоб стабілізувати ціни на продукти харчування.

Але ж інфляція складається не тільки з росту цін на продукти – це лише три з половиною відсотки інфляції. А решта 13%? Вони формуються за рахунок інших речей, на які ми абсолютно не маємо впливу...

Прем’єр Тимошенко дала всім місяць на подолання інфляції. Наскільки реальним чи й коректним є таке завдання?        

За нашим моніторингом можу сказати, що зменшення темпів інфляції уже почалося – в усякому разі ціни на продукти щодня потроху знижуються. Це відбувається і тому, що великодні свята вже минули, й тому, що запрацювала митниця... У нас же не феодальний лад: якщо виникає дефіцит, туди направляється й товар. Ми закуповуємо в Держрезерві і борошно, і м’ясо, вживаємо ряд заходів на зниження дефіциту й цін...

Прем’єр відкрила кордони для ввезення бразильського й  польського м’яса, яке ніби-то має бути дешевшим, ніж продукція вітчизняного виробника. Чи правильною є така політика сприяння імпорту?  

Однозначно всі керівники областей виступили проти того, щоб фінансувати сільське господарство інших країн. Щодо закупівлі та інтервенції товарів треба все-таки проводити збалансовану політику. В першу чергу ми повинні переживати за свого виробника.

Щоб подолати інфляційні процеси раз і назавжди ми повинні опиратися на власне виробництво: Україна не повинна жити в стані, коли продукції виробляється менше, ніж споживається. Ми повинні виробляти значно більше продуктів харчування, зокрема, м’яса, і це вирішить абсолютно всі питання! А бездарна політика – мовляв, давайте закупимо якомога більше дешевого м’яса і понизимо ціну на ринку... І що далі? Збанкрутують наші виробники, які ще залишилися, і де ми потім купуватимемо те м’ясо?  

Для того, щоб підтримати сільське господарство й українського виробника, потрібно, принаймні, прийняти зміни до бюджету, включивши у видаткову статтю дотації для цієї галузі...

Щодо змін до бюджету, то прем’єр-міністр висловилася, що, на її думку, це робити передчасно. Власне, це питання відносин уряду та Верховної Ради.

Як же тоді керівникам на місцях, зокрема вам, працювати за такого віртуального бюджету, який був прийнятий в кінці року?    

Можу сказати, що попередній уряд Януковича значно швидше інвестував зокрема у сільське господарство, ніж теперішній. Ми зараз говоримо про інфляцію і ріст цін на продукти, а в той же час тільки недавно почали фінансуватися програми по сільському господарству. Відповідно, з такою постановкою питання ми не зможемо нарощувати власне виробництво сільськогосподарської продукції, яке є фундаментом і загалом на майбутнє. Проводити інтервенції, щоб збити попит – це правильно, але як же нормально жити у спокійні часи?

Які у вас пропозиції щодо зниження цін на продукти? Кажуть, маєте якісь оригінальні ідеї з цього питання...      

Ми живемо в часи ринкової економіки і багато речей повинні бути самі собою зрозумілими. Ми подавали пропозиції щодо врегулювання цін на м’ясо, керуючись прикладом західних країн: створюється продовольча біржа, де укладаються угоди з виробниками, й вони через цю біржу реалізовують свій товар. Якщо м’яса не вистачає, ми його беремо з Держрезерву або закуповуємо по імпорту. Але ціни тримати на такому рівні, щоб вони були однаковими і для місцевого виробника, і для імпортера, гарантуючи таким чином прибуток нашому виробнику. Якщо він бачить, що м’яса не вистачає, він збільшує поголів’я чи випуск продукції. Таким чином можна добитися, по-перше, постійної присутності продукції на ринку, по-друге, убезпечитися від спекулятивних цін, по-третє – зростання власного товаровиробництва.

Те, що робиться зараз, робиться імпульсно, хаотично і незбалансовано. Найбільше нас зараз непокоїть, щоб за умови масованого ввозу імпорту, темпи зростання поголів’я великої рогатої худоби, птиці та свинини м’яса на Львівщині збереглися й розвивалися.

Наскільки відомо, на засіданні прем’єрка не побажала вислухати ваші аргументи, і навіть говорила з вами на підвищених тонах...          

Ну, ні, вона вислухала... Питання в тому, чи сприймала? В усякому разі трохи здивувало нерозуміння, що тільки спільною роботою всієї влади можна подолати інфляцію. Повірте, якби інфляція залежала від губернаторів, обов’язково знайшлося би двоє-троє, яким би вдалося її подолати!

Треба все робити узгоджено й спільно, а Кабмін приймає постанови й ставить нас перед фактом. Нас ніхто не запрошує на наради з тої чи іншої проблематики, ніхто не заслуховував нашої думки. Ми, керівники областей, бачимо подолання інфляції у прийнятті спільних узгоджених постанов центральної влади й влади на місцях. А ту практику, яка ведеться Кабміном сьогодні, треба відміняти...

Ви вважаєте, що її можливо змінити в умовах наростання напруги між Банковою і Кабміном?  

З мого минулого досвіду роботи керівника великої й ефективної компанії можу сказати, що такі масштабні й важкі проекти як подолання інфляції можливі тільки при злагоді, згоді і спільній роботі всієї команди...

Знаєте, всі очікували, що ви й ваші колеги вийдете з того засідання Кабміну вже не губернаторами...  

(Сміється) Це неможливо, тому що нас призначає Президент і може звільнити тільки Президент! Окрім того ми всі самодостатні люди й ніхто не йшов на ці посади, боячись їх втратити: ми йшли на ці призначення, щоб покращити життя в своїх регіонах.

Вас не турбує, що по сьогодні ви є виконуючим обов’язки голови держадміністрації?  

Ну, т.в.о. не тільки я... Думаю, це не впливає на якість роботи. Ця приставка т. в.о. чомусь більше хвилює моїх знайомих, колег і журналістів, ніж мене...

Може це тому, що немає відповідного подання прем’єр-міністра?    

В мене до прем’єра значно більше питань, які пов’язані з тим, щоб на Львівщині розвивалися різні соціально-економічні програми, щоб були внесені відповідні зміни до бюджету, аніж ота приставка в.о. Я це питання ніколи сам не підніму!

Просто таке не подання вашої кандидатури, інших кандидатур губернаторів означає, що прем’єр не хоче бачити вас повноцінними головами адміністрацій...  

Не знаю... Я вважаю, що в середу відбулася дискусія в економічній площині з питань, які хвилюють людей, а оці приставки – то політичні питання, які треба політично й вирішувати.  

У деяких репортажах з того засідання наводиться ваша репліка, що ви не бачите менеджменту у роботі уряду, і що все це базар...

Ні, я такого не говорив. Я сказав, що речі, прийняті в менеджменті, мають певну процедуру, і що антиінфляційна кампанія – це проект, який потребує менеджерського підходу: повинні бути колективні дії, наради всіх гілок влади.

У наших сусідів – в Росії, в Білорусії, значно нижча інфляція, хоча зовнішні впливи на них такі ж, як і на Україну. У нас 13% інфляції, а у них 3-4%! Виникає питання, чому? На мою думку, це питання, яке має вирішуватися на вищому менеджерському рівні. Треба забути про всі ці політичні негаразди, тому що інфляція – це питання набагато важливіше! Ми піднімаємо люди зарплати і тут же забираємо в два рази більше!

Так, але, схоже, інфляція стає розмінною картою у протистоянні Кабміну і Секретаріату Президента...      

Мене хвилює лише те, щоб це питання вирішилося якомога швидше і ефективніше. І все, що є зможу зробити – з будь-яким урядом, з будь-якими іншими органами, я робитиму.

Як вас, новопризначеного Банковою губернатора, сприйняла Львівська обласна рада, де, як відомо, у БЮТ – потужна фракція? Адже у вашого попередника Петра Олійника перманентно виникали конфлікти з облрадою...  

Я не належу до жодної партії. В мене враження, що мене сприйняли там нормально. В питаннях економічних ми говоримо однією мовою з усіма фракціями. Я зі всіма знайшов спільну мову і не відчуваю дискомфорту зі сторони жодної політичної сили. У нас є демократична коаліція, яка має спільну програму «Покращення життя львів’ян», тож які тут можуть бути конфлікти? Якщо в мене немає якихось особистих цілей на моїй посаді, чи цілей, які протирічать тим лозунгам, з якими партії йшли на вибори, то чому має бути якась ворожба?

Очевидно, що президентська кампанія уже розпочалася, й політичні цілі сил, про які ви говорити, є різними – я маю на увазі Віктора Ющенка й Юлію Тимошенко, чия підтримка в Галичині значно зросла...    

Я прийшов на посаду вирішувати конкретні господарські питання. Тому в мене немає якихось зобов’язань.

А для чого вам, успішному бізнесмену, знадобилася політика?      

Так, я був успішним бізнесменом, і мені захотілося доказати, що цей успіх може перейти й в успіх державного службовця, який може вирішити багато важливих для суспільства питань. Бо, розумієте, з одної сторони барикад простіше казати, яка погана влада, як вона нічого не робить, а ми, підприємці стараємося, заробляємо копійку... А можна попробувати допомогти тим підприємцям з боку влади, і це набагато складніше. Тому я й пішов на це.

Кажуть, що вашу кандидатуру рекомендував Петро Ющенко. Отже, ви, як кажуть, на 100% людина Президента?  

Я бачив Петра Андрійовича і він нічого такого мені не казав. Я однозначно є людиною Президента, підтримую його курс, стратегічні речі, які він розвиває, тому тут навіть питань ніяких немає! <?xml:namespace prefix = o ns = "urn:schemas-microsoft-com:office:office" />