КУПОЛ. Культура і Політика. КУПОЛ. Культура і Політика.
 НОВИНИ   ВИБОРИ   СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ   ІНТЕРВ'Ю   ДАЙДЖЕСТ   ГОЛОСУВАННЯ   ПРО НАС  
КуПол по-старому вперед! версія для друку вперед! в закладки! вперед!
 

НОВИНИ

Дискусія на «Цвинтарі Орлят»
12.04.2005

By: Антін БОРКОВСЬКИЙ „Україна молода”

11—12 квітня Президент України їде з офіційним візитом до Варшави. Візит, за задумом, насичений не так нагальною потребою, як політичним символізмом, адже Польща — найвірніший європейський партнер України. Планується, що самим фактом цього візиту Віктор Ющенко відкриє Рік України в Польщі. Ющенко планує у вівторок вклонитися могилі Вербицького — автора Гімну «Ще не вмерла Україна», який похований у Східній Польщі. Але це подія для українців, а не для поляків. Непоганим дарунком полякам, як гадалося в Києві напередодні, стало б офіційне відкриття львівського військового «Цвинтаря Орлят». Проте є сумніви, що львівські власті так просто подарують таку нагоду.



Вага «Орлят» для поляків помітна. Так, посол РП Марек Зюлковський минулого тижня приїздив до Львова саме для обговорення цієї теми з місцевими властями.
   Напруга навколо відкриття у Львові польського військового меморіалу, який має назву «Цвинтар Орлят», розгорається з новою силою. Те, що мало стати кроком назустріч, якщо не сказати — подарунком Віктора Ющенка при зустрічі з президентом Польщі Александром Кваснєвським, незабаром може виявитись ляпасом національній гідності Польщі.
   Відновлення конфлікту почалося з необачної фрази секретаря ради Охорони пам'яті боротьби та мучеництва Анджея Пшевозніка про те, що поляки сподіваються на потепління клімату у справі цвинтаря після помаранчевої революції. Нічого надто «провокаційного» Пшевознік не сказав, але його виступ полонофобські кола потрактували як спекуляцію на доброму ставленні українців до Польщі після помаранчевої революції. Я щиро сумніваюсь, що добре обізнаний з ситуацією Пшевознік мав намір шантажувати українців революційною допомогою. І навряд чи сотні поляків, котрі поїхали в революційну Україну, спеціально сподівались на подяку. Не той гонор. Навряд чи й президент Кваснєвський літав до Києва, перекресливши стосунки з Росією, заради того, щоби «розкрутити» міську раду на відкриття майже збудованого меморіалу.
   Загалом справа відкриття цвинтаря являє собою клубок навмисно сплутаних проблем. Перша — спроба трактувати полонофобами польський меморіал винятково як військове поховання і розглядати його, апелюючи до Женевської конвенції, що вимагає тримати військові поховання в стані «санітарної побілки». Друга — намагання долучити до нього огидні торги з приводу занехаяних у Польщі українських цвинтарів, котрими, за логікою речей, мала би опікуватись українська держава. І третій — це невпорядкованість розташованого поруч із «Цвинтарем Орлят» Меморіалу воїнам Української Галицької Армії.
   Окремо стоїть особиста мотивація борців за «невідкриття» цвинтаря. Директор музею-заповідника «Личаківський цвинтар», на території котрого розташований польський меморіальний комплекс, Ігор Гавришкевич, який відповідав за створення комплексу воїнам УГА, справу так і не завершив, адже постав непереконливий, порівняно з польським меморіалом, і сумнівної художньої цінності комплекс. Це в той самий час, як уже легендарний міський голова Любомир Буняк волів би зайнятись перебудовою Високого Замку до 750- річчя міста замість, наприклад, створення українського меморіалу.
   Меморіальний комплекс варто або відкривати цілісним, або не відкривати взагалі. Натомість каменями спотикання і торгів є центральний напис, фігури левів з написами «Тобі, Польще» і «Завжди вірні», жалобні фігури американського авіатора і французького піхотинця, котрі не мають жодної мілітарної навантаженості, і зображення меча, який потрактований як символ польського експансіонізму «меч-щербець», що був надщерблений об Київську браму за часів Русі. Зрештою, лише останній може «тягнути» на мілітарний символ, і то при бажанні, адже має хрестоподібну форму, котра відповідає солдатському похованню.
   Справу «Цвинтаря Орлят» намагаються подати крізь призму уособлення полонофобів — підбурювачів з міської ради з національними інтересами. Найцікавіше, що проводиться подібне уособлення тим таки десятком націоналістів з міської ради, котрі приватизували голос громади і говорять від її імені. Саме вони є найактивнішими під час створення депутатських груп і комісій, дотичних до справи Меморіалу.
   Чомусь польсько-українська «війна» в присутніх викликала асоціації з Другою світовою, а аналогії проводяться просто образливі. Неможливість відновлення польського меморіалу порівнюють із неможливістю створення нацистських пам'ятників у Вроцлаві. Тим більше непереконливими є намагання потрактувати символи Львова меморіальні «фігури левів» як намагання продемонструвати перемогу польської зброї. Очевидно, що монтували левів, бо і бої точилися саме за Львів? Наразі борці з польською присутністю не зауважили, що у Львові майорить польський прапор, і є символ польського експансіонізму та шовінізму — польський орел, щоправда, на Генконсульстві. Невже це спровокує закриття консульства?!



Назад до списку

15:22 (23.01.2023)
У ГУР розповіли, чого чекають у лютому-березні і як змінюється тактика РФ

()
Під колесами дизель-поїзда сполученням «Львів - Ківерці» загинув 28-річний хлопець

()
У Львові за кермом спімали п'яного прокурора

()
Поліцейські знайшли водія, що на смерть збив 19-річну дівчину на трасі Львів-Шегині

no news in this list.

no news in this list.

Продається домен
правда.укр

Ідеально підходить для новинного сайта, чи інтернет-газети.
Вартість домена - 2500 USD

Контактна інформація
cu_pol@yahoo.com

no news in this list.

no news in this list.

no news in this list.

no news in this list.

no news in this list.

Блок статей, Каталог статтей

no news in this list.

Центр політичних досліджень. Суспільно-гуманітарний консорціум «Ґенеза».
© 2004. КуПол (Культура і Політика). Всі права застережено.
© 2004. Розробка WebКузня