КУПОЛ. Культура і Політика. КУПОЛ. Культура і Політика.
 НОВИНИ   ВИБОРИ   СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ   ІНТЕРВ'Ю   ДАЙДЖЕСТ   ГОЛОСУВАННЯ   ПРО НАС  
КуПол по-старому вперед! версія для друку вперед! в закладки! вперед!
 

НОВИНИ

Чи завжди політичні партії є ознакою демократії?
29.04.2005

By: Юрій Шведа, політолог

Демократія не може існувати без політичних партій. Парламентська демократія це партійна демократія. Для втілення в життя влади народу необхідно об’єднати в єдине ціле його розмаїту політичну волю. В умовах представницької демократії цю функцію виконують політичні партії. Без політичних партій демократія є недієздатною. Партії, як свідчить латинське походження цього слова (від латинського “pars” – частина) є частиною цілого і організовують лише окрему частину політичного спектру. Наявність в суспільстві різноманітних політичних партій відображає той незаперечний факт, що люди від природи різні, мають різні інтереси. За умови парламентської, представницької демократії політичні партії виступають носіями розмаїття ідей та підходів, політичного плюралізму.



Юрій Шведа

Однак, політичні партії намагаються виборювати не відособлені суспільні інтереси, а загальну суспільну волю, що й відрізняє їх від інших політичних інститутів (наприклад груп інтересів). Проте, коли яка-небудь партія починає претендувати на те, що тільки вона одна має право вирішувати, що саме відповідає інтересам усіх громадян, заявляє, що володіє монополією на істину чи патріотизм, це, як свідчить історія, приводить до фатальних суспільних наслідків. У такому розумінні суті політичних партій закладена основна небезпека для  демократії.

Це не виключає того, що певні політичні партії можуть надавати пріоритетної підтримки окремим політичним темам чи суспільним секторам. При демократичному правлінні партії є не самоціллю, а засобом реалізації  інтересів. Парламентська демократія це така форма суспільного правління при якій існують інституційні механізми збалансування різних (а то й протилежних) суспільних інтересів. У демократичній державі превалює не одна партія, а партійне керівництво, у державі панує “партійна система”.
Проте навіть рівновага політичних сил у суспільстві не є панацеєю від зловживання владою. Не можна надмірно ідеалізувати політичні партії. При відсутності належних механізмів стримування та противаг, контролю зі сторони громадськості у намаганні досягти максимального суспільного впливу партії здатні піти досить далеко. Демократії, як про це говорив Р.Міхельс, притаманна тенденція до олігархії. “Визнання організації,- пише він,- це завжди вираження тенденції до олігархії. Суть будь-якої організації (партії, профспілок і т.д.) містить в собі завжди глибоко аристократичні риси. Організаційна машина, яка створює масивні структури, викликає в організованих масах серйозні зміни. Відношеення вождя до мас вона перетворює у свою протилежність. Організація завершує остаточний поділ всякої партії чи профспілки на меншість, що керує і більшість, якою керують. З посиленням організації демократія починає зникати.”
Кандидати, що обираються за пропорційною системою, виборюють насамперед місце в списку, яким розпоряджається партійний апарат, а не голоси виборців. Насправді, обираючи партію, виборець обирає її апарат. За умови пропорційної системи, – як зазначав М.Дюверже, – партія стає єдиним виборчим округом.

Не можна забувати і застереження М.Острогорського про те, що й в умовах парламентської демократії не завжди вдається подолати відчуження суспільства від управління і державної влади. Він показав, яким чином за наявності рівного виборчого права населення може витіснятися з політичного життя і стати об’єктом маніпулювання зі сторони партійної еліти (кокусу).

М.Вебер зазначає, що розвиток загального виборчого права приводить до трансформації партій як об’єднання “авторитетних людей” у “партійні машини”, діяльність яких керується партійними босами. А це в свою чергу веде до плебісцитарної демократії, яку він утотожнює з “диктатурою”, що базується на емоційності мас. “Таким чином,- пише він,- над парламентом фактично виростає плебісцитарний диктатор, який за допомогою “машини” підкорює собі маси і для котрого парламентарі становлять лише свиту.”
Ці застереження класиків теорії політичних партій особливо актуальні для перехідних суспільств. Не можна забувати, що за певних суспільних умов політичні партії можуть набирати тоталітарного характеру і бути основою тоталітарного режиму. Історія тоталітарних партій – фашистських та комуністичних – яскраве тому підтвердження.

Причини, які спонукають людей об’єднуватися в політичні партії є дуже різними. Це можуть бути регіональні проблеми, певні конкретні завдання або ж ідеології. Роль останніх у формуванні політичних партій є визначальною. Саме ідеологія об’єднує людей в єдине політичне ціле, надихає їх на політичну діяльність спрямовану на втілення в життя певних ідеологічних цінностей та суспільних ідеалів. При цьому надзвичайно важливо, щоб світоглядні принципи, які будуть покладені в основу діяльності політичних партій були реальними, а не утопічними. Суспільні утопії, які надзвичайно легко захоплюють суспільну свідомість в перехідні періоди, є однією з серйозних загроз становленню демократії. Ось чому важливо, щоб в основі програм політичних партій лежали перевірені часом і суспільною практикою ідеології, цінності, які об’єднують, консолідують.

Політичні партії відрізняються від інших політичних об’єднань тим, що вони хочуть здійснювати політичну владу, яка дає їм можливість втілювати в життя свої уявлення про належний стан всього суспільства. В умовах парламентської демократії єдиним шляхом досягнення влади є перемога на виборах. При цьому перевагу на виборах, безперечно, матиме ті, хто чітко розрізнятиме інтереси виборців, вестиме з ними копітку й ціленаправлену повсякденну роботу, а не розраховуватиме лише на виборчі технології чи адміністративний ресурс. В парламенті партійні фракції повинні реалізовувати свої передвиборчі обіцянки у обов’язкові для всіх закони. У цивілізованій демократичній державі парламент є вищим органом законодавчої влади, а не  місцем політичних маніфестацій чи “розбірок”. У парламентській демократії основним мірилом ефективної роботи партії є кількість розроблених партійною фракцією суспільно значимих законопроектів. І саме за цим критерієм прийнято розрізняти конструктивні партії від популістських.

Роль політичних партій особливо важлива у трансформаційні періоди. У трансформаційних країнах Центральної та Східної Європи, Азії, Африки, Латинської Америки процес політичної модернізації та демократизації нерозривно пов’язаний з діяльністю політичних партій. Однак недостатній досвід як при проведенні самих демократичних змін, так і в формуванні та діяльності політичних партій можуть стати важким тягарем для розвитку демократії. На жаль, партії та політична еліта не завжди адекватно реагують на виклики трансформаційного періоду. Сподіваємось, що політичні партії та політична еліта України з честю справляться з складними завданнями переходу до реальної демократії.  



Назад до списку

15:22 (23.01.2023)
У ГУР розповіли, чого чекають у лютому-березні і як змінюється тактика РФ

()
Під колесами дизель-поїзда сполученням «Львів - Ківерці» загинув 28-річний хлопець

()
У Львові за кермом спімали п'яного прокурора

()
Поліцейські знайшли водія, що на смерть збив 19-річну дівчину на трасі Львів-Шегині

no news in this list.

no news in this list.

Продається домен
правда.укр

Ідеально підходить для новинного сайта, чи інтернет-газети.
Вартість домена - 2500 USD

Контактна інформація
cu_pol@yahoo.com

no news in this list.

no news in this list.

no news in this list.

no news in this list.

no news in this list.

Блок статей, Каталог статтей

no news in this list.

Центр політичних досліджень. Суспільно-гуманітарний консорціум «Ґенеза».
© 2004. КуПол (Культура і Політика). Всі права застережено.
© 2004. Розробка WebКузня