КУПОЛ. Культура і Політика. КУПОЛ. Культура і Політика.
 НОВИНИ   ВИБОРИ   СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ   ІНТЕРВ'Ю   ДАЙДЖЕСТ   ГОЛОСУВАННЯ   ПРО НАС  
КуПол по-старому вперед! версія для друку вперед! в закладки! вперед!
 

НОВИНИ

Партійні організації Львівщини в політичних реаліях нового виборчого циклу (2004-2006)
6.05.2005

By: Звіт за матеріалами засідання фокус-групи у Львові

Засідання фокус-групи проведено в рамках проекту "Політична структуризація в Україні між президентськими і парламентськими виборами", що виконується Українським незалежним центром політичних досліджень за сприяння Національного фонду підтримки демократії (США) та проекту „Аналітична підтримка розвитку публічної політики у Львівській області”, що реалізується Центром політичних досліджень за сприяння Дому Свободи.   Мета зустрічі полягала в з’ясуванні стану відносин між осередками партій і керівництвом обласної державної адміністрації, а також між партіями, громадськими організаціями та підприємницькими структурами, що функціонують на Львівщині.



Завдання, що ставилося перед організаторами фокус-групи:
- дати оцінку позицій і ролі партій, підприємницьких структур та громадських організацій у ході виборів Президента України в 2004 році;
- з’ясувати, яким чином і наскільки змінився персональний склад ОДА та яким є вплив партійних осередків на формування кадрової політики в органах виконавчої влади; отримати інформацію про соціально-політичні очікування населення;
- визначити, якою є роль політичних партій у формуванні та здійсненні державної політики в регіоні, які процедури дотримуються у відносинах партійних осередків з облдержадміністрацією (наприклад проведення консультацій перед прийняттям рішень, роз’яснення політики, що проводиться, спільні засідання та ін.), які з них є ефективними, хто виступає їх ініціатором;
- отримати інформацію про оцінку представниками партій діяльності в області громадських організацій та ефективності громадських ініціатив;
- з’ясувати, якими бачать представники партій оптимальні відносини з підприємцями в контексті наближення парламентських виборів та партійного будівництва загалом;
- спрогнозувати перебіг виборчої кампанії у Львівській області у світлі пропорційної виборчої системи.

На зустрічі було представлено широкий спектр політичних сил Львівщини, що дало змогу різнобічно розглянути винесені на обговорення питання.

СПИСОК УЧАСНИКІВ

БОЛКУН Андрій Богданович, заступник голови Львівської обласної організації партії "Християнсько-демократичний союз"
ІЛИК Віталій Ярославович, заступник голови Львівської обласної організації партії "Собор"
КАЛИНЮК Олександр Наумович, перший секретар Львівського обласного комітету Комуністичної партії України
КОЗАК Людмила Володимирівна, заступник голови Львівської обласної організації Всеукраїнського об’єднання "Батьківщина"
ЛАСІЙЧУК Петро Михайлович, голова районної організації Української народної партії
МАКАРА Володимир Васильович, голова Львівської обласної організації Партії промисловців і підприємців України
РУЖИЦЬКИЙ Антон Матвійович, голова Львівської обласної організації партії "Християнсько-демократичний союз"
СНІТИНСЬКИЙ Володимир Васильович, голова Львівської обласної організації Народної партії України
ТАЛІПОВ Євген Михайлович, перший секретар Львівського обласного комітету Соціалістичної партії України
ЧЕРКАШИН Олег Федорович, консультант парламентської фракції Комуністичної партії України

У результаті обговорення було отримано якісну інформацію про особливості розвитку партійних осередків у Львівській області, особливості взаємодії представників партій, громадських організацій та підприємців між собою, з одного боку, та з органами державної влади - з іншого. Матеріали фокус-групи можуть бути використані для оцінки перспектив політичного розвитку регіону в період між президентськими виборами 2004 року і парламентськими виборами 2006 року.

УЗАГАЛЬНЕНІ РЕЗУЛЬТАТИ ДИСКУСІЇ

1.        Оцінка позицій і ролі партій, підприємницьких структур та громадських організацій у ході виборів Президента України в 2004 році     

Учасники обговорення зійшлися на думці, що найвагомішу роль у ході виборів глави держави відіграла громадськість. Її активність було найбільш помітною та вагомою на фоні слабкості місцевої влади, що зосередилася на доповідях на підтримку кандидати в президенти, прем’єр-міністра України Віктора Януковича. Суттєве значення мав "галицький менталітет": "...галичани мають усе-таки свою думку попри владний тиск". Крім того, на Львівщині "у владних структурах було дуже багато представників, які працювали на Україну".

Вплив партій на хід виборчої кампанії у Львівській області учасники оцінили на рівні 15%. "Дільниці були сформовані на 60% з людей, які свою партійну належність чітко не афішували. Це представники освітянських та інших кіл. На жаль, "кучмізм" долучився до руйнації партій дуже плідно".

Як значні для перебігу виборів у грудні 2004 року учасники назвали устремління великої маси підприємців, особливо із середовища малого та середнього бізнесу, адже "бізнес з боку діючої провладної системи державної податкової адміністрації - апологетів соціал-демократів, які в той час правили на теренах Львівщини, зазнавав значного тиску. За таку ведмежу послугу, яку зробила СДПУ(о) на предмет відведення від підтримки державних структур і єдиного кандидата, їм треба пам’ятник поставити, тому що саме вони були дієвими учасниками у створенні негативного іміджу єдиного провладного кандидата. Бізнес, а це були і трудові колективи, і формування громадські бізнес-структур, - саме вони були реальними провідниками підтримки нових ідей помаранчевої революції в трудових колективах, у середовищі, де працюють вони, де родини їхні спілкуються, їхні діти. Бізнес доклався до підтримки помаранчевої революції в Києві настільки вагомо, що потім забагато було ресурсів і допомоги, яка вже до Києва не відправлялась". У той же час було висловлено думку, що "найбільше бізнес долучився вже тоді, коли відчув, куди терези перехилились, і в тому напрямку були докладені зусилля".
Також учасники зауважили, що бізнес активно працював в обох таборах: "Більша частина середніх підприємств підтримувала опозиційного представника, а значна частина серйозних, крупних - кандидата від влади". "І Янукович та його команда вклали сюди великі гроші. І те, що вони отримали 4,6% у другому турі, а Віктор Ющенко - 94%, - це галичани зрозуміли, що з тією системою, режимом Кучми, який у 1994 і 1999 році був підтриманий галичанами, [неможливо співпрацювати], настільки [він] з неповагою ставився до народу, це пішов спротив режиму Кучми. Другою причиною програшу Януковича став спротив ставленику режиму Кучми. Третє питання своєчасне - це політична реформа, і четверте - народ втомився".

Пролунало також твердження, що "в даному випадку, якщо йдеться про вибори Президента України, які були нещодавно, працювали політичні технології, які визначили суть цих виборів, які відбувалися. Причому ми вважаємо, що штаб цих політичних технологій знаходився за межами України, звідки керували ними".

Під час обговорення було зроблено наголос на особливій ролі УГКЦ, активними прихожанами якої є близько 90% жителів регіону.

2. Яким чином і наскільки змінився персональний склад ОДА та яким є вплив партійних осередків на формування кадрової політики в органах виконавчої влади, чи виправдовуються соціально-політичні очікування населення

Достатньо критично учасники зустрічі поставилися до кадрової політики в регіоні, відзначивши зокрема брак взаєморозуміння між партіями і владою із цього питання.

Сторони оцінили роль політичних партій регіону в формуванні кадрової політики як недостатню: "...партії до формування сьогоднішньої політики не залучаються. Ми бачимо це на прикладі нашого губернатора, який формує особисто цю владу". За словами присутніх, представники нової влади не дослухаються до пропозицій інших партій, ба навіть учасниць блоку "Сила народу". "Значно більший вплив на формування посад у місцевих структурах мали народні депутати від Львівщини у Верховній Раді", один із яких пролобіював чотирьох голів РДА. "На сьогоднішній день усі керівники обласного рівня, окрім одного, є членами правлячої нині партії, що нагадує те, як було колись при Компартії". Крім того, "три з них є і представниками одного регіону. Це дуже згубний принцип. Ми пам’ятаємо, як Стрий був головним містом Львівської області. Тепер Червоноград планує зреалізувати цю візію. Це згубний принцип, він веде до клановості. Сподіваємося, що цього не відбудеться в такій мірі". Відзначалося, що у Львівському регіоні "не було виконано домовленостей з кадрових питань, які були закладені, коли формувалася коаліція. Призначення на посади в області йшли імпульсивно, непродумано, а має бути команда. Коли вже вибирають когось, то, відповідно, з командою потрібно ту людину вибирати. Одна з причин - це абсолютно авторитарний стиль управління голови ОДА Олійника, який не схильний до дотримання демократичних принципів. А якщо ми говоримо про демократичні підходи і хочемо будувати демократичну державу, то ми повинні думати, хто має керувати на таких високих посадах, як керівник обладміністрації".

Привертали учасники увагу і до випадків порушення процедур під час призначення на посади. Зокрема, "керівник області публічно заявив, що порушує закони України, Конституцію, поєднуючи посаду з мандатом народного депутата. І сказав публічно: "Подавайте на мене в суд, я буду закон порушувати". На сайті ОДА немає жодного з розпоряджень адміністрації. От керівник Донецької області створив політичну раду, через яку йшли всі кадрові призначення в Донецьку. Ми ще на початку березня надіслали офіційного листа губернатору про створення "круглого столу" партій, який існував у минулому. Сьогодні середина квітня, відповіді так і немає. Всі призначення начальників обласних управлінь ідуть із порушенням чинного законодавства. Має бути оголошений конкурс на заміщення вакантної посади. А призначаються люди поза конкурсом - ті, які не були державними службовцями. В майбутньому будь-яке їхнє рішення можна оскаржити". Учасники губилися також у здогадках, чому на посади призначають нефахівців: наприклад, "в одному із районів області молодий хлопець, референт народного депутата від цього району, сьогодні очолює райдержадміністрацію".

Результат такої кадрової політики, на думку учасників фокус-групи, невтішний: "Склад влади змінився на 100%. Якщо говорити про перших осіб районних, про голів, заступників голів адміністрацій - формально зміна пройшла, це нові обличчя. Але це ті ж самі люди, які в минулій владі займали високі посади. Тобто склад влади змінився формально", "хто хитріший, надів оранжеву краватку, светр і сміливо вступив у владні структури".

Дуже серйозною перешкодою представники партій назвали "тиск на окремих представників партій, які працюють в органах влади. Від них вимагають або звільнитись із займаних посад в силу тих чи інших обставин, або змінювати партійну орієнтацію". В районних державних адміністраціях починає панувати "монопольний" принцип: якщо ти не начальник штабу "Нашої України", то ти взагалі не повинен претендувати на крісло.

Присутні відзначили, що сподівання на оновлення принципів діяльності влади не виправдовуються належною мірою: "Результатами виборів скористалися не широкі маси, які підтримали принцип та ідеї, задекларовані в ході помаранчевої революції, а та частина функціонерів, яка, власне, формально очолювала штабні структури кандидата в президенти Віктора Ющенка. Розрив між цими двома моментами є дуже суттєвим. Будуються ілюзії, що ті лідери, які сьогодні при владі, які сьогодні мають посади, - вони організували цю справу. Зовсім ні. Це біда, якщо вони цього не зрозуміють". "Сподівання щодо нової влади є набагато гіршими, ніж ми очікували. Реальність гірша. Попри все, поки що за 70 днів діяльності нового губернатора якоїсь серйозної на загальнообласному рівні ініціативи, акції, реальної справи керівництвом області не зроблено". Але, оцінюючи здобутки влади, учасники зійшлися на думці, що минуло ще замало часу для того, щоб робити однозначні висновки. "Дуже прикро, що багато людей абсолютно придатних, високопрофесійних лишаються сьогодні незатребуваними для роботи. Це для нас трохи незрозуміло. Думаю, тут немає людей, які би мали іншу думку, що ті проблеми, які має Україна, можна тільки спільно побороти. Я не думаю, що зараз хтось зацікавлений у створенні опозиції, бо опозицію створити дуже важко буде в нашому регіоні, як і в Україні, бо крім груп, фракцій, зайнятих людей, поки що масово наші громадяни не готові до якихось дій. Але давайте дамо час владі, нехай вона покаже. Треба посіяти, а потім копати".

Вказувалося зокрема, що "є недосконалою нинішня структура управління областю, тому що за підсумками роботи за минулий рік Львівщина за темпами приросту промисловості має 20-те місце, сільського господарства - 24-те, а по інноваційних технологіях - 26-те. При цьому ламається структура управління: відсутній заступник губернатора з питань промислової політики й енергетики, відсутній заступник з питань агропромислового комплексу. Тобто [некерованими залишаються] найбільш важливі галузі економіки Львівщини, які би могли активно впливати на розвиток проблемних економічних напрямків. На жаль, сьогодні на перший план висуваються питання соціальні. Вони важливі, але без успішного розвитку економіки регіону не буде наповнення бюджетної сфери. Це треба розуміти. Всі інші соціальні програми базуються на успішній діяльності економіки регіону. І ці питання слід загострювати".

Було висловлено дещо різкі і навіть крайні думки про стиль роботи владних структур на Львівщині: "У голови ОДА поки що такий апарат, такі помічники, які вважають, що крісло і кабінет - вершина їхньої діяльності. А до міської влади взагалі нема чого ходити, бо там не знають, хто чим займається. Вчора йде сесія міської ради, прийшли громадяни, мешканці міста Львова, і кажуть їм зупинити свавілля влади по продажу дитячих майданчиків. Із 637 дитячих майданчиків міста Львова понад 300 вже продано. Кому - незрозуміло. Влада ще не пройшла той шлях [і не думає про те], що біля її стін хтось буде [стояти]. Але зараз буде посівна - це іспит для влади. На нього будуть реагувати опозиційні сили".

Учасники зустрічі наголосили на необхідності того, щоб політичний лідер регіону - Народний союз "Наша Україна" відігравав провідну роль у консолідації тих політичних сил, які підтримали Віктора Ющенка і які надали підтримку та розвиток основним ідеям і завданням помаранчевої революції. Це особливо важливо з огляду на те, що "сьогодні ми бачимо явний відхід від задекларованих принципів у силу формування чисто однопартійної системи правлячої партії. Якщо взяти персональний склад не за політичними, а за професійними і діловими якостями, освіченістю, то явно нова влада програє старій, як не дивно. Ми чекали оновлення влади і прориву в демократичній розбудові нашого суспільства, економічного прориву. Сьогодні, володіючи тим потенціалом, кадровим складом, влада не здатна вирішити це завдання. Крім того, всі політичні структури, які підтримували Ющенка, свідомо усунуті від будь-яких серйозних пропозицій. Вони приймаються чисто формально і чисто формально відкидаються діючою владою. Існує загроза, що такі кроки різко посилять опозиційні настрої в суспільстві. Всі призначення зроблені з політичних міркувань. Це керівники штабів, це довірені особи. Незважаючи на їхню невідповідну кваліфікацію і рівень підготовки вони призначаються керівниками регіональних та районних органів влади і формують практично апарат обласної адміністрації. Відгородившись від політичних сил і громадських організацій, влада йде шляхом самоізоляції. Це дуже небезпечний шлях. І якщо той шлях не буде поправлений, [не будуть виправлені] ті кроки і політика нинішніх лідерських політичних сил, то тієї підтримки, на яку вони сподіваються, вони в народу не отримають".

Підсумовуючи результати розгляду питання про вплив партій на діяльність влади, представники партосередків повідомили про створення фракцій у радах різних рівнів: обласній і міській та районних радах. Було наголошено на наявності домовленості між представниками коаліції "Сила народу" В. Ющенком, Ю. Тимошенко та О. Морозом від 9 лютого 2005 року, де було запропоновано створити в кожному регіоні, районі, області спільні політичні ради, які мали обговорювати всі пропозиції політичного, економічного, соціального, духовного характеру та решту питань. Але влада, яка обрала авторитарний стиль керівництва, "ніколи не буде спиратися на політичні партії. Ми багато говоримо про європейський вибір України, а поки що діємо по-азійськи".

3. Роль політичних партій у формуванні та здійсненні державної політики в регіоні. Оцінка наявних процедур у відносинах між партійними осередками і облдержадміністрацією

Лейтмотивом в обговоренні цього питання стала думка про недостатньо вагому ролі партій у формуванні регіональної державної політики як через її невизначеність на центральному та обласному рівнях влади, так і через брак ініціативи самих партосередків.

"Відкритого діалогу між партіями і владою немає. Є кулуарні домовленості, в кабінеті. Немає публічної прозорої політики діалогу. Це найбільша проблема. Влада не цікавиться практично думкою партій, вона не цікавиться їх кадровим потенціалом, іншими моментами. Тобто зникла форма діалогу, його потрібно відродити. Але влада не йде на це. Ми пропонували його різні форми. Але це мала б робити і влада, яка декларувала діалог і прозорість своєї роботи". У деяких висловлюваннях вчувався щирий біль з огляду на те, що "Львів, який колись називали українським П'ємонтом, зараз фактично стає оплотом тоталітаризму й авторитаризму. Єдиний вихід - це дійсно об'єднання громадських організацій, об'єднання політичних партій - і просто вимагати створення рад при всіх органах державного управління. Потрібно якимсь чином вплинути на навчання губернатора демократичним методам управління. Цього треба вчити, бо з цим не народжуються. Потрібно наполягати на створенні ради політичних партій плюс ради громадських організацій і навчати керівників, яких зараз призначили, методам демократичного управління".

"Влада на Львівщині стає однопартійною. Це дуже небезпечно в умовах сьогоднішнього дня. Не буде в нас можливості консультацій влади із суспільством, громадянами, якщо влада почне ізолюватись у форматі однопартійності. Це дуже небезпечна тенденція. Справа може зрушити, якщо ми визначимося, що таке адміністрація. Чи це є продовження адміністрації президента, чи це є офіси міністерств, Кабінету міністрів? Те, що сьогодні із структури обласних адміністрацій випадає ряд галузевих заступників, - це процес, який випереджає реальний стан. Ми не маємо права робити це в тих умовах, коли ці галузі потребують управління. Чим скоріше ми прийдемо до нормально впорядкованої системи, до структурованої влади, яка буде мати довіру у народу, тим краще".

"Поки що консультації влади з партіями відбуваються кулуарно, на основі приватних попередніх знайомств і контактів. Очікуваного результативного спілкування немає. Але все поступово вирівняється, якщо ми будемо активними, якщо політичні сили будуть активними, якщо ми будемо тільки про це й говорити. Ініціатива має йти знизу, якщо хочемо будувати громадянське суспільство". "Зараз багато людей кинулося по захист. І йдуть вони не до влади, а до партій, яким довіряють. Люди настільки зневірились у попередній владі, що, очевидно, не вірять, що нова влада чимось краща, і тому йдуть до тієї партії, яка має високий рейтинг".

Як один із механізмів співпраці партій і влади було запропоновано створення партійних фракцій, які нині постають у радах усіх рівнів (обласній, міській, районних), "тому що фракція - це структура, яка займає позицію, яка голосує, приймає рішення, приймає бюджетні моменти". Наводилися також інші приклади співпраці: дорадчі ради з окремих питань при керівникові обласної державної адміністрації, введення в колегії облдержадміністрацій керівників великих підприємств та авторитетних людей, дорадчі ради з питань підприємництва, дорадчі ради з питань збору податків при ДПА та інші форми, "які життя виправдало. Вони допомагали і будуть допомагати в подальшому прийнятті кваліфікованих рішень, [розв’язанні] потрібних для регіону та економіки важливих питань чи додатковому ініціюванні розгляду проблем, які існують, доведенні їх до урядових структур. Власне, знаючи, що сьогодні, як ніколи, прийшли люди, які не мають досвіду управлінської роботи, їм така кваліфікація дуже потрібна. Нас дивує, чому ці форми на сьогоднішній день, незважаючи на наші неодноразові звернення, практично не відновлюються і не практикуються. Я думаю, ми будемо своє право і традиції відстоювати".

Лідери партосередків зійшлися на думці про необхідність самим більш активно просувати свої підходи. В ході зустрічі представники партій висунули ініціативу провести "круглий стіл" політичних партій Львівщини та з виробленими пропозиціями з важливих для області питань звертатися до представників облдержадміністрації: "Чекати від влади - це гаяти час. Необхідно створити політичну раду [з тих], хто захоче до неї приєднатися, взяти ініціативу на себе і запросити владу до себе. Сказати: "Ми вам пропонуємо діалог, ось програма, давайте разом дбати про соціально-політичний розвиток Львівщини". Форуму політичних партій [варто було би] дати політичну оцінку першим 100 дням роботи нашого губернатора. Владі повинні допомогти політичні партії, особливо на Львівщині. Не потрібно говорити, що все в нас негативно. Є політичні партії, ми от зустрічаємося. Є певні розбіжності. Чому вони відбуваються? Тому що влада, керівництво ще не усвідомлюють ролі політичних партій і свого місця. Якщо вона це усвідомить, [то діятиме по-іншому], а перший приклад буде зараз посівна. Нинішні керівники РДА ще не пройшли це. Але я не можу оцінювати все тільки в чорних тонах. Що мені сподобалось? Зараз голови райдержадміністрацій зустрічаються [з нами]. Раніше, при Кучмі, голова райдержадміністрації тільки взнає, що їде політична сила, відразу бігом у кущі - тільки його й бачили. Сьогодні вони зустрічаються [з представниками партій], вислуховують [їх] і приймають відповідні рішення. Я вважаю, що, мабуть, було б правильно після сьогоднішнього нашого зібрання розширити коло [учасників таких зустрічей] і через заступника голови ОДА Тараса Батенка, через голову ОДА Петра Олійника зробити так, щоб відбулася зустріч із політичними партіями і громадськими організаціями найбільш потужними на Львівщині - з лівого спектру, із центру і з правого [крила]. Не тільки так, що Народний союз "Наша Україна" має скрізь 80%, адже є й інші решта: є й Народна партія України, є й Соціал-демократична партія (об’єднана). І останнє. Нам, представникам політичних партій і громадських організацій, потрібно також самим частіше зустрічатися, не боятися протилежної думки. У нас сьогодні одне завдання - щоб Україну сприйняла і Європа, і Сполучені Штати Америки, і Росія. Ми вже в новому спектрі, ми не головорізи, які вбивають журналістів, які знущаються над народом. Новий посил ми повинні показати. А політичні партії повинні відіграти тут абсолютно іншу роль: не тільки критикувати, але й підставляти плече - і підставляти конкретними пропозиціями, конкретними програмами. Тоді нам повірить і народ, і влада повернеться до нас".

4. Оцінка представниками партій діяльності в області громадських організацій та ефективності громадських ініціатив

Представники партійних організацій Львівщини вказали на нагальну потребу в розширенні кола громадських організацій та зростанні числа і вагомості ініціатив у Львівській області та наголосили на корисності зміцнення контактів між партіями і громадськими організаціями.

"Раніше відбувалась імітація взаємодії влади з громадськими організаціями. Звичайно, їм невигідно було розширювати коло цих громадських організацій, з якими [належало] спілкуватися. Потрібно було певне коло замкнути, і не було бажання його розширювати. На жаль, є велика спокуса в нової влади по тих же відпрацьованих рейках піти. Та не все втрачено. Зараз якраз ця точка відліку йде, і якщо ми ці механізми зуміємо проконтролювати, якщо ми нав'яжемо десь необхідність цього диспуту, я думаю, ситуація виліковна і може змінитися".

Було констатовано, що сьогодні активного діалогу партій з громадськими організаціями немає. Якщо навіть і робляться якісь спроби, то це йде на рівні підкупу: мовляв, "ми вас підтримаємо, тільки маніфестуйте, що ви прихильники тієї чи іншої політичної сили. Не хотілося б називати такі громадські організації, але вони особливо рельєфно починають проявлятися під час виборів. Сьогодні люди шукають захисту, але це є люди, які не об’єднані в громадські організації. Кожен сам собі старається дати раду. Є кілька дрібних структур, які пробують щось робити, - аналітику, опитування, але на серйозному рівні їх не чути в області. Немає жодних проектів моніторингових, ніхто з громадських організацій на себе сміливість [таку] не бере. Мабуть, треба мати певну сміливість, щоб говорити проти чинної влади. Люди бояться влади. Не тієї влади, яка прийшла, а взагалі люди владі не довіряють, бояться її. Потрібно досить багато часу, щоб їх переконати".

У той же час відзначалося, що поширюється практика створення кишенькових ГО, які імітують громадську активність та використовуються з політичними цілями. Було висловлено такий погляд, що "наразі дуже слабкий рівень співпраці НУО і політичних партій, практично серйозної співпраці немає. Зараз виник громадський проект "Самопоміч" в області, але цей проект "мерсько-політичний" - від слова "мер". Посаду цю і хоче здобути організатор даного проекту".

Обстоювалась і протилежна позиція: немає нічого дивного в тому, що політичні інтереси відстоюються саме такими методами. Адже кожна партія має "свої" громадські організації, з якими вона традиційно співпрацює. Деякі партії мають постійні широко розгалужені і структуровані громадські організації, як, наприклад, Український союз промисловців і підприємців. У регіоні в такий спосіб працюють такі організації, як "Правозахист", жіноче об’єднання "За майбутнє дітей України", Спілка молодих соціалістів, Спілка власників земельних та майнових паїв, однак "немає підстав говорити, що всі такого роду організації заангажовані політично".

"Громадські організації засвідчили, що можна започаткувати якусь справу і показати приклади, як має відбуватися співпраця. Але, на жаль, на сьогодні громадянам у Львівській області мало відомо про якісь ефективні моніторингові проекти громадських організацій, хоча вони є дуже важливими. Де-не-де виникають якісь проекти, що фінансуються різними донорами, [вони] проводять моніторинг окремих епізодів у суспільному житті, а ось на оцінку діяльності нової влади [охочих] поки ще немає. Це дуже важливо, і я вважаю, що тут, на Львівщині, потрібно". Водночас наголошувалося, що "для проведення таких речей громадські організації мають мати певні кадрові і певні фінансові можливості. Без цього це зробити неможливо, це буде на любительському рівні". У представників партій існує гостра потреба в дослідженнях, що їх роблять неприбуткові аналітичні організації, "якщо такі дані об'єктивні". Моніторингами потрібно займатися постійно, але незалежно, незаангажовано для того, щоб показати місце і політичним партіям, і владі, і громадськості: "Не тільки так, що за два місяці до виборів - народ до мене, а я до нього. [Треба], щоб це було постійно".

Представники політичних організацій регіону відзначили можливі точки спільної діяльності партій та громадських організацій. Для Львівщини такими є питання щодо функціонування мов, визначення ролі ОУН-УПА у Другій світовій війні, оцінки соціальної та конфесійної ситуації, наслідків Скнилівської трагедії, моніторингу діяльності місцевої влади.

Доповідачі звернули увагу на те, що вагомою в розбудові демократії має стати і роль засобів масової інформації, які можуть доносити до громадян позиції народних депутатів, котрі є, відповідно, представниками різних партій, а також представників усіх партійних осередків області з вагомих для регіону питань. "Засоби масової інформації також повинні формувати думку не тільки з огляду на те, що провладні туди ходять хлопці і дівчата, [треба], щоб і політичні партії різного спектру були представлені щомісяця на цих каналах і могли висловити свою думку з приводу дій влади. А то виходить, що все тільки або позитивно, або негативно. А в нас хвилина на телебаченні - це 900 гривень, хвилина на радіо - 300 гривень".

Загалом зазначалося, що "попередній політичний режим систематично і системно знищував не те що громадянське суспільство, але й самі ініціативи щодо суспільного реформування. Тому є зрозумілою відсутність розвинених громадських організацій різного плану". Учасники зустрічі спрогнозували, що "зараз розпочнеться процес активного формування громадських організацій".

5. Оцінка наявного і бажаного форматів відносин партій із підприємцями

Учасники обговорення поділилися своїми враженнями стосовно відносин, що складаються в області між бізнес-структурами та окремими підприємцями, з одного боку, та партійними осередками - з іншого, а також висловили свої думки з приводу бажаної моделі таких зв’язків. Домінувала думка про назрілу необхідність структурувати такі відносини, відійти від їх персоналізації та домогтися прозорості, особливо в питаннях фінансування партій підприємцями: "Зараз партії та бізнес-структури перебувають у взаємному пошуку. Партії шукають підприємців, які можуть профінансувати виборчі проекти, а бізнес шукає партії, які стануть лобістами їхніх інтересів. Це нормальний процес, який відбувається в кожній державі, в кожному суспільстві. Звичайно, це не можуть бути відносини, які були в нас за СДПУ(о), коли в примусовому порядку [підприємництво] змушувалося до фінансування тих чи інших партій або фондів".

З приводу преференцій, що їх шукає бізнес під час виборів, присутні висловлювали переважно одностайну позицію, яка полягала в доцільності надання таких переваг у тому разі, якщо бізнесмен сповідує ідеологію партії, а надто якщо він є її членом чи активним прихильником, та в несхвальному ставленні до просування бізнесменів у Верховну Раду лише заради здобуття депутатської недоторканності. "Бізнес має право бути присутнім у партійних списках, тому що це люди, які чогось досягнути у своєму житті, які мають бачення тих чи інших процесів. Вони є продуцентами податків, надходжень до бюджету. Це люди активні за своїми життєвими принципами, і це нормально, що вони будуть у партіях і партійних списках. Якщо бізнесмен купує губернатора, який є в партії, - це корупція. А якщо він дає гроші на ідею - це інше питання".

"Два моменти відносин партій і бізнес-структур. Перший. Зверніть увагу на ліквідацію всіх пільг, які ініціював уряд. Це свідомий політичний крок, [який має на меті] послабити фінансові можливості своїх політичних супротивників. Політичні структури, які сьогодні при владі, роблять проблеми для всіх інших, посилюючи свої позиції. Це зрозуміло. Але кожна політична партія має своїх симпатиків серед бізнесу. Керівники підприємств, бізнес-структур поділяють ідеї та принципи, які пропагує чи сповідує та чи інша політична партія. Тому, природно, ці симпатики будуть фінансувати партію. Одні з чисто меркантильних міркувань, а інші просто за ідею. Чи мають право вони бути у списках, [висуватися] кандидатами до різних рівнів депутатства? Без сумніву, мають. Бізнес-структури, промислові структури, як правило, зосереджують людей достатньо досвідчених, суспільно вже реалізованих, які є потенційними лідерами різних рівнів. І сьогодні, оцінюючи, виступаючи, пропагуючи, готуючи якийсь законопроект, він має фахово проявити свої якості, кваліфіковано довести переваги того чи іншого законопроекту. Тобто нам потрібні фахівці: економісти, виробничники, юристи. Скоріше за все, процес інтеграції бізнес-структур і політичних партій буде продовжуватися. Інша справа, коли є завідомо кримінальний бізнес або коли йдуть у депутати (особливо Верховної Ради) для того, щоб відхреститися від відповідальності перед законом. Категорично треба таким крокам давати відсіч. І партії можуть це зробити, адже практично всі знають, які структури в нашому регіоні займаються кримінальним бізнесом. Ми знаємо, хто які хабарі платив державній податковій адміністрації раніше. Тут інформація внутрішньопартійна чітко поставлена, і цю інформацію потрібно грамотно використовувати. Кожна партія повинна, [з огляду на] інстинкт самозбереження, не допустити в свої ряди, до [кола] своїх лідерів та депутатів представників такого бізнесу. Я думаю, що буде страшний спротив у кожній партії. А якщо це чесний, нормальний бізнесмен, то треба тільки вітати".

Учасники звернули увагу на підготовку до виборів, що її проводить місцева влада, адже "зараз поставлено завдання: Народний союз "Наша Україна" в парламенті повинен отримати 305-310 голосів. У містах, районах та областях вони повинні отримати 60-80%". Тому "сьогодні створення Народного союзу "Наша Україна" - це спроба, з одного боку, сконсолідувати активні сили на підтримку програми народно обраного президента Ющенка, а з другого боку - різко послабити потенційних противників. Розстановка начальників штабів Ющенка главами райдержадміністрацій - це вже явна домашня заготовка до використання адмінресурсу. Але тут може спрацювати зовсім зворотний ефект. Влада може піти шляхом створення кишенькових громадських організацій і повторити досвід їх використання, який був у попередників. Кампанія по виборах до місцевих рад і Верховної Ради вже розпочалася. В усіх серйозних політичних партіях почалося формування штабів, уже є завдання по підбору кандидатів у депутати всіх рівнів. Ми всі в однаковому стані, всі однаково надаємо занадто великого значення майбутнім виборам, щоб [бути в змозі] відсторонитися від того процесу".

"Сьогодні вже є таке явище, як бізнес партій. Що б ми не говорили, все одно цю лавину зупинити неможливо. Тут треба виключно законодавчу базу змінювати. Скільки б не говорили, що потрібно відділити бізнес від влади, Ющенко показав сам, як це реально робиться, так що ми тут на місцях так само від цього не відділимося. Багато бізнесменів вступає після революції в партії. На Львівщині громадська організація "Спілка ділових людей" робить корисну справу, започаткувавши реальні кроки до поліпшення ситуації на Львівщині. І на дітей-сиріт вони звернули увагу відразу, і на покращення екологічної ситуації у Львові. Найбільший патріотизм бізнесменів був під час помаранчевої революції. За 12-бальною шкалою 12 балів їм потрібно дати, тому що вони йшли за ідею. Завдання партій - знайти процедури, за якими [можна було би] прозоро формувати виборчі списки, але таких процедур ми ще не виробили".

Учасники наголосили на необхідності жорсткого розділення бізнес-діяльності і влади, проте висловили переконаність у тім, що наразі таких реальних механізмів не існує. "Людям специфічного мислення, націленим на отримання зиску, нічого робити в законодавчих, представницьких органах. Постійний брак законодавства, невідповідності та неузгодженості окремих законів між собою - це якраз результат того, що є такі вузькоспеціалізовані люди. Вони голосують або вносять поправки в кодекс про шлюб і сім'ю, знаючи про шлюб і сім'ю тільки на прикладі власної сім'ї. У Верховній Раді - законодавчому органі - повинні бути політики. Важко уявити, наприклад, Бориса Олійника, який десь за 100 доларів щось продасть. Просто рівень людини і таке інше. У владі повинні бути політики, політики з ім'ям бажано, щоб плями на цьому імені були болісні йому і його родині. На жаль, така ситуація зараз нездійсненна".

Партійна діяльність потребує реальних фінансових ресурсів, тому преференції підприємцям щодо включення на перші місця в списках політичних партій виправдані, "тільки треба намагатись об'єктивно оцінити преференції і, відповідно, розміри тих преференцій". "Звичайно, бізнесмени підуть до партій. Як політична партія може організувати передвиборну кампанію, якщо зараз вона буде коштувати не менше 15-20 мільйонів доларів? Немає таких коштів - не підеш на вибори. Як ти будеш звертатися до громадян, як ти будеш по селах вести пропаганду, виходити на засоби масової інформації і таке інше? Тому потрібно шукати бізнесменів. На Львівщині попри все переважне значення для входження в список відіграє політична спрямованість того чи іншого бізнесмена".

Партійні лідери наголосили на своїй переконаності в тому, що слово їхніх регіональних структур буде вагомим під час укладання списків на виборах до парламенту, але в зв’язку із зростанням значення органів місцевого самоврядування та регіональних структур державної влади не варто оголювати керівництво партійних організацій на місцях. "Есдеки зрозуміли, що на Львівщині повинен бути обов’язково депутат Верховної Ради. Шурма - депутат Верховної Ради України. І в комуністів також є Голуб. А зараз стоїть питання не тільки ввірватись у Верховну Раду України. Хто ж буде партійною роботою на місцях займатися? Хто ж буде виборами на місцях займатися? Все краще віддали у владу. Влада заковтнула, а хто ж буде проводити передвиборну кампанію і представляли в ради? Тим більше, що вектор Верховної Ради України міняється - вона буде переходити з президентсько-парламентської [форми правління] до парламентсько-президентської. Причому так само буде в районах, в області. Тоді вже депутати всіх рівнів матимуть вищий статус і вищу відповідальність. І там повинні бути найбільш зрілі, професійно підготовлені і чесні люди. І вони вже будуть контролювати цю владу, чого влада боїться".



Назад до списку

15:22 (23.01.2023)
У ГУР розповіли, чого чекають у лютому-березні і як змінюється тактика РФ

()
Під колесами дизель-поїзда сполученням «Львів - Ківерці» загинув 28-річний хлопець

()
У Львові за кермом спімали п'яного прокурора

()
Поліцейські знайшли водія, що на смерть збив 19-річну дівчину на трасі Львів-Шегині

no news in this list.

no news in this list.

Продається домен
правда.укр

Ідеально підходить для новинного сайта, чи інтернет-газети.
Вартість домена - 2500 USD

Контактна інформація
cu_pol@yahoo.com

no news in this list.

no news in this list.

no news in this list.

no news in this list.

no news in this list.

Блок статей, Каталог статтей

no news in this list.

Центр політичних досліджень. Суспільно-гуманітарний консорціум «Ґенеза».
© 2004. КуПол (Культура і Політика). Всі права застережено.
© 2004. Розробка WebКузня