В країнах пострадянського простору олігархи діляться на дві категорії: придворних і опальних. Схоже, полку великих бізнесменів першої категорії прибуло. Принаймні на такі роздуми наводить інтерв’ю Ігоря Коломойського в свіжому випуску «Дзеркала тижня». Сама по собі поява такого матеріалу - справжня сенсація. Ігор Коломойський ніколи не був публічною людиною, рахуючи за краще не створювати собі ніякого іміджу. Але... часи змінилися.
Відбулася зміна не тільки владних еліт, але і фаворитів у ФПГ. Можливо, саме тому Ігор Коломойський вирішив створити собі «людське обличчя». Адже участь в останніх скандалах і майбутній приватизаційній гонці разом з певним інформаційним вакуумом навколо його структури породжує інформацію часто негативного плану.
 Ігор Коломойський |  |
Крім цього, імовірно «Приват» в нових умовах нових конфліктів вирішив завдати інформаційного удару по конкурентах для виведення корпоративної війни, що ведеться з Пінчуком, Григоришиним і Порошенком, в публічне русло. Таким чином Ігор Коломойський намагається нав’язати супернику свої правила гри. Відповіді, імовірно, не доведеться довго чекати. Проте навряд щоб це були єдині причини. Швидше за все велике інтерв’ю в провідному тижневику - це лише початок великого шляху у велику політику. Зрозуміло, що сам Ігор Коломойський говорить більше про бізнес. Навіть купівлю «1+1» представляє в цьому світлі. Але з іншого боку, навіщо завчасно розкривати карти? Поки що він намагається представити себе як олігарха, який має певні протиріччя з окремими представниками влади. Це безпечніше, ніж привселюдно заявити політикам-конкурентам «Іду на Ви». Звичайно, навряд чи подібне входження буде швидким і кінцевою метою визначає 2006 рік. Вірогідніше, що Ігор Коломойський працює на більш віддалену перспективу. Саме інтерв’ю містить багато цікавих месиджів і заяв. По-перше, впадають в око різкі численні наїзди на Петра Порошенка і холодне ставлення до Олександра Третьякова. Подібні висловлювання стосовно найбільш впливових осіб в державі, поза сумнівом, можуть вивести «холодну війну на тимошенківському фронті» на якісно новий етап. Адже одна справа, коли відносини перших осіб і великих олігархів є предметом чуток і аналітичних матеріалів, інша – коли звучить відкрита заява від першої особи. До того ж Ігор Коломойський обережно коментував відносини «Привата» з Юлією Тимошенко. В принципі, в цьому питанні могло скластися враження, що олігарх мовчазно підтверджує фавору і відкрито натякає своїм суперникам, що в корпоративному полі влади і великого бізнесу він не єдиний воїн. Зрозуміло, що наразі подібні месиджі вигідні «Привату». Адже подібне інтерв’ю, імовірно, означає початок повномасштабної війни, в якій такий імідж станеться в пригоді. Водночас важко сказати, як до подібних одкровень поставиться сама Юлія Володимирівна. Ясно, що прямо нібито нічого і не сказано, але реакцію Петра Олексійовича не важко уявити. Хоча на сьогоднішньому етапі прем’єру, можливо, і вигідне загострення відносин. Занадто багато заяв негативного характеру щодо сфер впливу Юлії Тимошенко звучить від голови РНБОУ. Ще одним цікавим моментом, що прозвучав в інтерв’ю, є заява про участь в конкурсі з приватизації багатостраждальної «Криворіжсталі». Імовірно, багато конкурентів по бізнесу Ігоря Коломойського навряд чи прийшли в захват від подібних намірів. Тепер приватизаційний процес, який давно переріс в політичний PR-важіль, значно загострився. Судячи з усього, як і минулого разу, шанси іноземних компаній купити гігант металургії практично будуть дорівнювати нулю. А ось боротьба вітчизняних ФПГ в кулуарах влади за підприємство буде ще гострішою. Складно сказати, чого більше – проблем чи бонусів – принесе «Привату» дещо скандальний вихід в люди. Адже, як відомо, у вітчизняних прем’єрів є одна особливість – вони часто міняються, а ось кумів людина вибирає на все життя. Проте, як би то не було, цій ФПГ уже тісно в коротких штанцях економіки, а її лідер відчуває необхідність і можливість виходу на ширші терени.
|