У Львові спростували заяви про масове невідвідування шкіл дітьми-переселенцями через булінг
У Львові заперечили інформацію про нібито масове невідвідування шкіл дітьми внутрішньо переміщених осіб через цькування. У міській раді наголосили, що такі твердження не відповідають дійсності та базуються на некоректному трактуванні даних.
Раніше освітня експертка Іванна Коберник в інтерв’ю Громадське радіо згадала Львів як приклад проблеми булінгу серед дітей-переселенців. Вона припустила, що значна частина таких учнів не відвідує місцеві школи, навчаючись дистанційно, зокрема через мовний бар’єр, адаптаційні труднощі та випадки нетерпимості.
Втім керівник департаменту освіти і культури Львівської міськради Андрій Закалюк назвав поширену інформацію маніпуляцією. За його словами, дані про десятки тисяч дітей, які нібито не ходять до шкіл через цькування, не мають нічого спільного з реальністю.
У міськраді зазначають, що у Львові проживає близько 12 тисяч дітей зі статусом ВПО, з яких понад 4600 уже інтегровані в систему місцевої освіти – вони навчаються у школах і дитсадках. Загалом у місті – близько 87 тисяч учнів.
Закалюк визнав, що окремі конфлікти у школах трапляються, однак підкреслив: робити з цього системну проблему – некоректно. Він також пояснив, що значна частина дітей-переселенців продовжує дистанційне навчання не через булінг, а з інших причин – бажання залишатися в рідних школах, психологічну адаптацію чи індивідуальні обставини.
Сама Іванна Коберник згодом заявила, що її слова були частково вирвані з контексту. Вона уточнила, що посилалася на дані департаменту освіти Львівської ОДА, згідно з якими десятки тисяч учнів із прифронтових регіонів загалом навчаються дистанційно, але це не означає, що причиною є саме цькування.
Таким чином, у міській владі наголошують: проблема адаптації дітей-переселенців існує, однак твердження про масове уникання шкіл через булінг є перебільшенням і не відображає реальної ситуації.
У Львові заперечили інформацію про нібито масове невідвідування шкіл дітьми внутрішньо переміщених осіб через цькування. У міській раді наголосили, що такі твердження не відповідають дійсності та базуються на некоректному трактуванні даних.
Раніше освітня експертка Іванна Коберник в інтерв’ю Громадське радіо згадала Львів як приклад проблеми булінгу серед дітей-переселенців. Вона припустила, що значна частина таких учнів не відвідує місцеві школи, навчаючись дистанційно, зокрема через мовний бар’єр, адаптаційні труднощі та випадки нетерпимості.
Втім керівник департаменту освіти і культури Львівської міськради Андрій Закалюк назвав поширену інформацію маніпуляцією. За його словами, дані про десятки тисяч дітей, які нібито не ходять до шкіл через цькування, не мають нічого спільного з реальністю.
У міськраді зазначають, що у Львові проживає близько 12 тисяч дітей зі статусом ВПО, з яких понад 4600 уже інтегровані в систему місцевої освіти – вони навчаються у школах і дитсадках. Загалом у місті – близько 87 тисяч учнів.
Закалюк визнав, що окремі конфлікти у школах трапляються, однак підкреслив: робити з цього системну проблему – некоректно. Він також пояснив, що значна частина дітей-переселенців продовжує дистанційне навчання не через булінг, а з інших причин – бажання залишатися в рідних школах, психологічну адаптацію чи індивідуальні обставини.
Сама Іванна Коберник згодом заявила, що її слова були частково вирвані з контексту. Вона уточнила, що посилалася на дані департаменту освіти Львівської ОДА, згідно з якими десятки тисяч учнів із прифронтових регіонів загалом навчаються дистанційно, але це не означає, що причиною є саме цькування.
Таким чином, у міській владі наголошують: проблема адаптації дітей-переселенців існує, однак твердження про масове уникання шкіл через булінг є перебільшенням і не відображає реальної ситуації.
Текст підготовлено з використання інструментів ШІ (chatgpt) на основі джерел:
