Більше половини українців можуть проживати не за своєю виборчою адресою: у Львові обговорили підготовку повоєнних виборів
Масштабні внутрішні та зовнішні переміщення населення суттєво змінили географію українського виборця. Через це дані Державного реєстру виборців про місце проживання значної частини громадян можуть не відповідати реальній ситуації.
Про це йшлося 21 липня у Львові під час круглого столу «Нова географія українського виборця та міграційні тренди: виклики для актуальності даних Державного реєстру виборців», організованого Громадянською мережею ОПОРА.
За результатами загальнонаціонального опитування, проведеного ОПОРОЮ, досвід переміщення має кожен четвертий дорослий українець. Для 72% таких громадян останній переїзд відбувся після 24 лютого 2022 року.
При цьому майже 29% населення фактично проживають не за місцем своєї офіційної реєстрації. У Києві ця частка сягає 44%, а серед людей, які мають досвід переміщення, — 57%. Серед тих, хто переїхав після початку повномасштабного вторгнення, не за місцем реєстрації проживають близько трьох чвертей опитаних.
Більшість переміщених українців уже не розглядають нинішню адресу як тимчасову. Зокрема, 81% назвали теперішнє місце проживання основним.
Таким чином, проблема Державного реєстру виборців полягає не стільки у відсутності інформації про громадян, скільки у невідповідності зареєстрованої виборчої адреси місцю їхнього фактичного проживання.
Українці готові оновлювати дані через «Дію»
За даними дослідження, 58% громадян готові самостійно перевірити або оновити свої дані у Державному реєстрі виборців. У разі отримання повідомлення або заклику від держави це готові зробити вже 70% опитаних.
Найзручнішим способом оновлення інформації громадяни вважають цифрові сервіси. Застосунок «Дія» обрали 77% респондентів.
Водночас рівень обізнаності про роботу виборчих органів залишається недостатнім. Лише 55% опитаних повідомили, що знають про існування Державного реєстру виборців.
На Львівщині Реєстр сьогодні містить 1 904 059 записів про виборців. Як повідомила начальниця відділу адміністрування Державного реєстру виборців Львівської ОДА Зоряна Павлів, щомісяця працівники опрацьовують близько 14 тисяч змін. Інформацію до Реєстру подають понад 370 органів та установ, серед яких органи місцевого самоврядування, органи реєстрації, суди, установи виконання покарань і органи державної реєстрації актів цивільного стану.
За кордоном голосувати готові 74% опитаних
Окреме опитування ОПОРА провела серед українців у Польщі, Німеччині та Чехії. Три чверті респондентів виїхали за кордон після початку повномасштабного вторгнення.
Лише 38% допускають повернення в Україну після завершення воєнного стану. Натомість 48% оцінюють повернення як малоймовірне або взагалі його не планують.
Попри це, 74% опитаних за кордоном заявили, що хотіли б узяти участь у майбутніх українських виборах. Однак лише 16% перебувають на консульському обліку. За чинною процедурою саме консульський облік дає можливість автоматично потрапити до списку виборців на закордонній виборчій дільниці.
Самостійно оновити виборчу адресу готові 49% українців за кордоном, а після додаткового інформування з боку держави — 61%. Понад 80% опитаних користуються застосунком «Дія» і переважно вважають його найзручнішим способом актуалізації виборчих даних.
Коли можуть відбутися перші повоєнні вибори
Актуалізація Реєстру не означає, що вибори планують проводити найближчим часом. Старша радниця з правових питань Громадянської мережі ОПОРА Ольга Коцюруба наголосила, що між скасуванням воєнного стану та початком виборчого процесу потрібен перехідний період.
Наразі парламентська робоча група розглядає як основу для дискусії шестимісячний термін. Ще у листопаді 2023 року учасники дев’ятого раунду парламентських Діалогів Жана Моне погодилися, що вибори не повинні відбуватися раніше ніж через шість місяців після завершення воєнного стану. У січні 2026 року такий самий термін передбачила Центральна виборча комісія у своїх законодавчих пропозиціях.
Учасник круглого столу, політолог Любомир Скочиляс звернув увагу, що під час визначення перехідного періоду необхідно враховувати не лише технічну готовність виборчої системи.
На його думку, організаційні питання актуалізації Реєстру потрібно розглядати разом із політичними викликами: забезпеченням представництва внутрішньо переміщених громадян, українців за кордоном, військовослужбовців, мешканців деокупованих територій та громад, населення яких суттєво змінилося внаслідок війни.
Тому шість місяців можуть бути мінімальним строком для технічної підготовки, але остаточне рішення про час проведення виборів залежатиме також від безпекових умов, стану виборчої інфраструктури, можливості забезпечити рівні права кандидатів і виборців та готовності суспільства до повноцінної політичної конкуренції.
ОПОРА закликає українців уже зараз перевірити свої дані у Державному реєстрі виборців. Для цього організація розпочала інформаційну кампанію #ПеревірCебеУРеєстрі («Перевір себе у Реєстрі») та підготувала покрокові рекомендації щодо перевірки й уточнення персональних даних.
