Глобальна ескалація за Трампом: Куба оголошує надзвичайний стан, Іран – під загрозою удару, США загрузли в шатдауні

Влада Куби оголосила про «міжнародний надзвичайний стан» на тлі різкого загострення відносин зі Сполученими Штатами, тоді як президент США Дональд Трамп паралельно розглядає сценарії швидкої воєнної операції проти Ірану, переглядає нафтові потоки у Латинській Америці та стикається з внутрішньою політичною кризою у Вашингтоні.

Про надзвичайний стан оголосив міністр закордонних справ Куби Бруно Родрігес, заявивши, що дії США становлять загрозу не лише для кубинської національної безпеки, а й для міжнародного миру. За його словами, нинішній курс Вашингтона продиктований «антикубинським неофашистським правим крилом» американської політики. Кубинська сторона трактує ситуацію як фактор глобальної нестабільності – на тлі ядерних ризиків і кліматичних викликів.

Загострення стало симетричною відповіддю на рішення Трампа запровадити надзвичайний стан через Кубу, що відкриває шлях до вторинних санкцій проти держав, які постачають їй нафту.

Паралельно, за даними The Wall Street Journal, Трамп доручив своїй команді підготувати варіанти швидкого та обмеженого військового удару по Ірану. Серед сценаріїв – серія жорстких бомбардувань об’єктів іранського режиму та Корпусу вартових ісламської революції або ж удари по символічних цілях із можливістю подальшої ескалації. Мета – змусити Тегеран погодитися на нову ядерну угоду та поступки щодо внутрішньополітичних репресій без затягування США у повномасштабну війну на Близькому Сході.

На енергетичному напрямку Трамп заявив про досягнення домовленостей, за якими Індія купуватиме нафту у Венесуела замість Ірану, а Китай також може долучитися до цієї схеми. За словами американського президента, Вашингтон наразі має «чудові відносини» з новим керівництвом Венесуели, хоча механізм розподілу прибутків від продажу нафти ще не узгоджений.

Водночас у самих США розгортається частковий шатдаун. Демократи в Палаті представників відмовилися підтримати прискорену процедуру ухвалення пакета фінансування уряду, заблокувавши план спікера Майка Джонсона. Каменем спотикання стало фінансування Імміграційної та митної служби США (ICE) – демократи вимагають обмеження її повноважень і глибшої реформи після серії резонансних інцидентів.

Дії адміністрації Трампа формують єдину логіку примусової зовнішньої політики, що поєднує санкції, військові погрози та контроль над енергетичними потоками. Куба, Іран і Венесуела опиняються в різних сегментах однієї стратегії – демонстративного тиску без довготривалих зобов’язань.

Водночас масштабність зовнішньополітичних амбіцій контрастує з внутрішньою політичною крихкістю США – шатдаун обмежує маневр адміністрації і підвищує ризик того, що зовнішня ескалація використовуватиметься як інструмент компенсації внутрішніх провалів.

У глобальному вимірі це означає зростання нестабільності: енергетичні ринки дедалі більше політизуються, Близький Схід балансує на межі нової військової фази, а Латинська Америка повертається у фокус жорсткої геополітики США. Для союзників Вашингтона це сигнал про непередбачуваність, для опонентів – про готовність Америки діяти швидко, але не завжди системно.

Текст підготовлено з використання інструментів ШІ (chatgpt) на основі повідомлень Української правди, які є за посиланнями:
https://www.pravda.com.ua/news/2026/02/01/8018886/
https://www.pravda.com.ua/news/2026/02/01/8018885/
https://www.pravda.com.ua/news/2026/02/01/8018887/
https://www.pravda.com.ua/news/2026/02/01/8018890/