Зеленський про переговори у Женеві: військовий трек просунувся, політичний – гальмує
Президент України Володимир Зеленський підбив підсумки дводенних тристоронніх переговорів у Женеві за участю делегацій України, США та Росії, заявивши про частковий прогрес у військовому напрямку та відсутність відчутного зрушення у політичному блоці.
За словами глави держави, зустрічі 17–18 лютого були складними. Українська сторона констатує, що Росія намагається затягнути процес, який уже міг би перейти до фінального етапу. Водночас президент поставив перед делегацією чітке завдання – зробити все можливе для досягнення результативних рішень і збереження шансів на реальне припинення війни.
Після брифінгу української переговорної групи Зеленський повідомив, що у військовому треку сторони демонстрували конструктивність. Йдеться насамперед про технічні параметри припинення вогню та механізми контролю.
Досягнуто попередньої домовленості, що моніторинг режиму припинення вогню здійснюватиметься за участю американської сторони. Президент назвав це конструктивним сигналом. Очікується, що деталі технічної реалізації доповість начальник Генерального штабу ЗСУ Андрій Гнатов після повернення з переговорів.
Голова української делегації, секретар РНБО Рустем Умєров, охарактеризував роботу як інтенсивну й предметну. За його словами, частину питань вдалося уточнити, а щодо інших триває узгодження. Наступний етап – підготовка рішень, які можна буде винести на рівень президентів.
Водночас у політичній частині – а це найбільш чутливі питання майбутнього врегулювання – сторони залишаються на різних позиціях. Зеленський визнав, що тут прогресу, подібного до військового напрямку, не відбулося: триває діалог і погоджено рухатися далі, однак суттєвих зближень поки немає.
Президент також наголосив на необхідності участі європейських партнерів у подальшому переговорному процесі, вважаючи це критично важливим для реалізації потенційних домовленостей.
З російського боку переговори назвали «важкими, але діловими». Водночас за даними західних медіа, попередній день перемовин характеризувався як близький до глухого кута.
Женевський раунд засвідчив характерну асиметрію переговорного процесу: технічні й військові питання, які мають чіткі параметри контролю та процедурні механізми, просуваються швидше, ніж політичні домовленості, що стосуються статусу територій, гарантій безпеки та формули завершення війни.
Факт домовленості про моніторинг за участю США є стратегічно важливим – це підвищує рівень зовнішньої легітимації можливого режиму припинення вогню та створює елемент стримування. Водночас заява Зеленського про спроби Росії затягнути переговори вказує на класичну тактику «процесу без результату», коли формальна участь у перемовинах використовується для виграшу часу.
Ключовим викликом наступного етапу стане трансформація військово-технічних напрацювань у політичні рішення. Без цього будь-який режим припинення вогню ризикує залишитися тимчасовим інструментом паузи, а не основою для стійкого миру.
Для України принциповими залишаються три позиції: реальні гарантії безпеки, міжнародний контроль виконання домовленостей та залучення Європи як повноцінного суб’єкта процесу. Саме від балансу між цими чинниками залежатиме, чи стане Женевський формат кроком до завершення війни – чи черговим етапом її затягування.
Текст підготовлено з використання інструментів ШІ (chatgpt) на основі повідомлень Української правди, які є за посиланнями:
https://www.pravda.com.ua/news/2026/02/18/8021583
